Езра Паунд. Франческа
Ти вийшла з ночі,
Тримаючи квіти,
Тепер ти вийдеш з натовпу людей,
Подалі від безладних балачок про тебе.
Я той, хто споглядав тебе серед речей первинних
І лютував, коли вони твоє ім’я пригадували всує.
Хай прохолодні хвилі переллються духом,
Світ висохне, наче листок померлий,
Або кульбабою за вітром полетить,
Щоби зумів тебе я знову віднайти,
Одну.
Переклала Олена Бодасюк
Твори
Критика
