Війна, кохання, перемога. Момотюк Ганна

Коханий мій

Кривавий чорний лютий, крики, сльози
2022 рік, страшної війни початок у самі морози
Люблячі твої вуста, ніжні та бажані
Поцілунок глибокий на прощання дарують 
Віднині наші кохані із клятою ордою воюють
Життя рідніших, єдину країну-неньку рятують.   

Розпростерли крила смертельні загрози
Чужі танки їдуть, майоріє зловісний ворожий знак
Наближається орда проклятих цих вовкулак
Та залізна твоя спина, міцніші плечі
Ти і побратими не даєте ординцям вдатися до втечі!

Любий мій, я за тебе молюся! 
Пам’ятай, лише одне пам’ятай! 
Ти обіцяв повернутись живим
Коли зацвітуть тюльпани
Коли тепла квітуча весна настане

Яскраво сонечко сяє
Легкий вітерець у волосі грає
Вискакує від радощів серце

Душа весняну пісню співає
Я бачу тебе, твою постать, твою руки 
Сухі вуста, вологі очі
О, будь ти навіки проклята, війна! 
Війна, що принесла всій неньці - Україні
Ці нестерпні повні страждання розлуки!    

Коханий мій, ти повернувся!
Порохом твоя одежа пахне
Ти в очі смерті прямо дивився
Проте бити ворога не стомився.
Лунає дзвінкий пташиний спів
Увесь світ навколо розцвів
А в нашому парку грають червоні тюльпани

Я чую їх голоси: «Воїни з нами! Воїни з нами!»
Ти їх теж чуєш, любий мій?
Пекельними муками була ця кривава дорога
Посипана тілами, омита кров’ю
Дорога до цієї безцінної миті, 
Так, це вона, вона – наша Перемога!