Війна, кохання, перемога. Олексій Олександра
Вже нічка темна опускається поволі
В очікуванні, швидкоплинний розтягаю час
І сніг про зиму хоче нагадать собою
А вітерець тихо співа балладу–пісеньку про нас.
Ясним вогнем та мрія, окриляє наче зорі
Дарує серцю, най, щасливий, але нестерпний біль потворний
Розбите серце моє словами годі вже збирати
Та без того навряд чи зможе мене мрія окриляти
***
Я дякую матері за те, що зараз маю,
За те, що живу вільно, голоду незнаю
Встигло моє серце покохати щиро
На віки вічні, милу матінку країну
Ту, що під синім небом пісеньну співає
У жовтій пшениці стоячи, віночка тримає
Знає кожен в світі прекрасну цю зорину
Світить вона яскраво, ох мила Україна
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
