Війна, кохання, перемога. Сич Світлана
Cльози матері
Народила мати сина
На радість, на втіху.
Щастя, долю вимолювала
У Всевишнього тихо.
Зростав легінь на радість-
Дужий ,чорнобровий.
Мати мріє-стріне старість
В сім’ї гамірливій.
Та прийшла лиха година
На неньку Вкраїну.
Лихо в очі заглянуло
Не одній родині
День і ніч чекає звістку
Від сина-кровинки,
Попіл голову вкриває
Все більше щоднини
Як грім з неба пролунала
Новина смертельна-
Немає сина, десь загинув
В степах України!..
Біль душу розриває,
Затьмарює розум,
Серце втрату не приймає-
Він живий ,в полоні!..
Не здійсняться мрії жінки,
Марні сподівання,
Не почує Бог молитви,
Матері благання…
Проклинаю супостата,
Звірину, поганця
За смерть невинних,
Плач дитячий,
Сльози материнські!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
