Війна, кохання, перемога. Наталя Пазинюк
Вже десять місяців кривавої війни
І орки топчуть українську землю
Руйнують все що є на їх шляху
Бо їх війни навчили ще у школі.
Вже десять місяців бомблять міста і українські села
В окопах гинуть наші хлопці
Сивіють матері ховаючи своїх синів
А діти знають, що таке: "Тривога"!
Вже десять місяців жорстокі йдуть бої
Сидять без світла українці
А "руский мір" несе лише біду й війну
Але у це невірять їхні діти.
Вже десять місяців летять ракети в нас
Русня бомбить будинки, школи і роддоми
І гинуть немовлята враз
Які ще не пізнали долі.
Настане скоро край війні
Недопоможуть їм іранські дрони
Прийде розплата всій русні
Якої ще вони не знали досі.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
