Учні про Юрія Корчинського
Володимир Добринчук
Юрій Володимирович був і залишається для мене Людиною з великої букви, а те неоціненне, що він вклав в мене та вкладає з невичерпною енергією у своїх студентів, переконує мене і надалі, що в одному чоловікові можливе поєднання справжнього професіоналізму не лише у виконавчому мистецтві, але і педагогічній діяльності. Насамперед важливо відмітити, що кожен викладач має свій стиль викладання та підходу до своїх студентів, і, звичайно, дуже важливо, щоб тому чи іншому студенту підійшов саме такий стиль викладання, який має його викладач. У цьому випадку мені дуже пощастило, тому що Юрій Володимирович став мені не лише професором, але і справжнім другом, до якого можна було звернутися по допомогу чи за порадою, підтримкою у хвилини невпевненості, став вектором, який допоміг мені спрямувати свій мистецький шлях у тому напрямку, до котрого я ішов. З людських якостей, які були і є важливими саме для мене, була відвертість і чесність мого педагога. Як і в кожної людини, у мене були свої злети та падіння, та, мабуть, саме жартівливий і водночас серйозний стиль і легкість у спілкуванні Юрія Володимировича неодноразово допомагав мені (особливо в ті хвилини, коли я сам формувався як майбутній виконавець та викладач). Уже минуло більше 10-ти років з часу закінчення навчання у Юрія Володимировича, та ми й надалі продовжуємо тісно спілкуватися та співпрацювати. За минулі роки ми проводили разом концерти та майстер-класи з його новими учнями, часто спілкувалися в телефонному режимі, щоб поділитися тими чи іншими темами для обговорення. Кожен мій приїзд на Батьківщину не минає без нашої зустрічі. І тоді ми - як і колись раніше - спілкуємося годинами про музику, мистецтво, виконавців та культуру. Я безмежно вдячний долі, що звела наші з Юрієм Володимировичем шляхи. Здоровʼя йому міцного, ще довгої педагогічної діяльності та добрих студентів.
Дарина Кузьменко
Про викладацьку роботу
Якщо говорити про викладацьку роботу Юрія Володимировича, то я б виділила насамперед його відданість процесу навчання, унікальний гумор.
Про мотивацію учнів
Як мотивує своїх учнів? Ніщо так не мотивує займатись, як повішена афіша за тиждень-півтора до імпровізованого концерту.
Про людські якості
Сильна людина, яка не бачить перешкод, дивиться на кілька кроків уперед. Людина слова.
Про кумедні ситуації на заняттях
Замість метроному - чайна ложка по столу. Також вона показувала часом фразування у руці майстра.
Про твір
Це була гарна ідея Юрія Володимировича заграти Концерт Курпінського зі струнним квартетом, адже ця музика розкривається інакше, ніж з фортепіано: за рахунок різноманітності тембрів складає повнішу, цікавішу картину твору, як на мене. Однак, уся основна робота над твором була зроблена з концертмейстером (з фортепіано) та Юрієм Володимировичем. Так як цей концерт був не такий популярний серед кларнетистів, був не так «на слуху», музика була свіжа для мене, було цікаво з нею працювати, проживати її.
Владислав Довгань
У Юрія Володимировича я правильно навчився грати шістнадцяті. Пам’ятатиму, певно, на все життя.
Багато роботи було зроблено. Ми працювали над сонатами, концертами, дивертисментами та рапсодіями. Завжди було цікаво приходити до Юрія Володимировича з новими композиціями, адже його хід думок був абсолютно не схожим на інші. Унікальний досвід.
Дуже сильно подобалося працювати з Юрієм Володимировичем над каденціями.
Також треба обов’язково ще раз виконати композицію Р. Маріно.
Про твір
На рахунок патетичних варіацій…
Вибрав цей твір, бо, граючи його, у мене виникає враження, ніби я керую ураганом.
Експресія, емоції, характер - це все про мене, про мій стиль гри, про мій характер.
Юрій Володимирович відчув це з перших нот і допоміг мені вдосконалити цей твір та зробити його перлиною серед мого репертуару. Ціную та вдячний за його внесок.
Ігор Бей
З початку навчання було трохи ніяково, навіть лячно, незвично до методу спілкування зі студентами. Згодом все налагодилося, зрозумів манеру та характер викладача. Налаштовував на правильну роботу нас і не давав розслаблятися...
Найважливіші уроки
Насамперед бути людиною. Не заздрити, не обмовляти і - як він завжди говорить - "Триматися купи"!
Характерні риси викладача
Темперамент і його витримка. Під час мого навчання він працював паралельно у відділі культури у ЛОДА. Але старався знаходити час і для нас!
Людяність, досвід і професіоналізм. Він сам був прекрасним виконавцем, зараз багато цікавиться, слухає і консультується у найкращих європейських музикантів.
Стиль специфічний, але якщо ти стараєшся виконувати вимоги і є адекватний - стаєте навіть друзями і є повне порозуміння!
Мотивація
Є різні студенти, відповідно і мотивація різна. З адекватними простіше, з іншими треба придумувати мотивацію!
Про взаємини
Ми, незважаючи на різницю у віці, друзі. Викладач завжди телефонує, питає, як робота, діти, сім'я? Підтримка є завжди.
Хороша, мотивуюча, помічна, доброзичлива людина! Головне - не робити йому зла, він відповість!
Ярослав Садовий
Людські якості Юрія Володимировича
Відданість у роботі зі студентами, вірність поклику. Пригадую, я поступив у Львівську консерваторію вже тоді, коли Юрій Володимирович працював в обласному управлінні культури. Він буквально розривався між двома роботами, часто уроки були в позаробочий час - пізно ввечері або протягом вихідних. Але ніколи студенти не були обділені його увагою. Можна тільки уявити, скільки енергії було потрібно, щоб протягом тривалого часу підтримувати такий робочий темп і навантаження. Я б навіть сказав, що це фанатизм (у певному розумінні).
Про вплив вчителя
Сьогодні, озираючись назад, аналізуючи мій шлях до цього моменту, можу з упевненістю говорити про грандіозний вплив Юрія Володимировича на формування моєї виконавської майстерності. Також я дуже вдячний викладачам теоретичних дисциплін львівської десятирічки - обсяг і якість здобутих ще в школі знань назавжди полегшили мені подальший розвиток. Не впевнений, чи взагалі можна назвати точний відсоток чийогось впливу, але в "тандемі" це спрацювало. Пам'ятаю настановчі слова Юрія Володимировича про те, щоб не зациклюватися на якихось речах, бути в постійному пошуку, відкритим до всього нового. Напевно, це формула для виховання всестороннього музиканта.
Про твір
Стосовно конкретно цього твору (на відео вище), якихось особливих вражень не пам'ятаю. Для мене більш важливим є сам формат цього ансамблю і як ми, музиканти з різних країн, з різним професійним стажем, без проблем знайшли спільну мову. Це, власне, і є та мова, якої я навчався у львівській консерваторії, той виконавський стиль, який виявився універсальним не тільки всередині класу Юрія Володимировича, але й далеко за його межами…
Анастасія Циндук
Найбільше я ціную відданість Юрія Володимировича до студентів. Він завжди вкладав усі свої знання, навички та зусилля, щоб студенти могли досягти успіху у навчанні. Він завжди був готовий пояснити те чи інше незрозуміле питання, показати на практиці складне місце у творі, проводив додаткові заняття, заохочував студентів і розвивав їхню мотивацію до навчання. Юрій Володимирович поважав і цінував кожного студента, створюючи відповідне та сприятливе середовище для навчання, в якому студенти могли максимально реалізувати свій творчий потенціал.
Про мотивацію учнів
1) Насамперед Юрій Володимирович створив дружню атмосферу в класі. Завдяки цьому ми підтримували, переживали, надихали одне одного, дискутували про свої досягнення, проблеми і, звісно, отримували допомогу з боку викладача.
2) Індивідуальний підхід до кожного студента. Він розуміє музичні вподобання його студентів та адаптовує навчання під них. Підбір творів спрямований виключно на розвиток музичного смаку та складає класичний репертуар кларнетиста.
3) Пошук і використання зовнішніх джерел мотивації: на заняттях він завжди розповідав історії успіху інших музикантів, заохочував відвідувати концерти, музичні заходи, а також галереї та музеї.
4) Підготовка до академічних концертів та конкурсів. Завдяки цьому способу мотивації студенти демонстрували свої вміння та навички, порівнювали себе з іншими та, звісно, комунікували.
5) На заняттях викладач завжди показував високий професійний рівень і пристрасть до музики, а також давав приблизний зразок того, чого студенти можуть досягти.
Ярослав Жовнірович
Про метод
Метод Юрія Володимировича - це місяці й роки пошуку легкості виконавської майстерності, з індивідуальним підходом до кожного учня.
Юрій Володимирович має певні базові пункти в процесі навчання, не досягнувши яких, він не робить наступного кроку… Так студент, якому пощастило потрапити до Юрія Володимировича, може місяцями, а то й набагато довше, грати довгі ноти в пошуку правильної - природної - постановки, лише після того з'являються гами, етюди… Не освоївши перший крок, він не дозволяє перейти до наступного!
Так йому вдається виховувати справжніх професіоналів, які не хвилюються, чи візьметься та чи інша нота, вони просто знають, що для цього потрібно робити!
У своїй оркестровій практиці я завжди спокійний, коли поруч сидить учень Юрія Володимировича, бо це запорука цікавої музичної подорожі. Це має велике значення!!!
Але мій викладач не тільки фахівець своєї справи… Він підтримує нас і опісля закінчення академії, якщо ти маєш потребу навчання. Пошуки продовжуються стільки, скільки це потрібно! Якось він мені сказав: "Ти граєш непогано, але це менше половини твоїх можливостей..." Як на мене - пречудова мотивація) Закінчивши Академію, через деякий час я повернувся до навчання. Вже працюючи в симфонічному оркестрі, наважився почати все спочатку! А мій вчитель підтримував мене і допомагав!
Музика займає в моєму серці величезне місце, тому мушу сказати, що якби не Юрій Володимирович, я б не грав на кларнеті!
Оксана Шкляр
До Юрія Володимировича мене перевели на 4 курсі. Останній курс бакалаврату перед вступом в магістратуру. На екзамен з фаху вирішили взяти концерт для кларнета чеського композитора епохи класицизму Ф. Крамаржа, який мені вже доводилося виконувати під час навчання в музичному училищі. Це один із найвідоміших творів в кларнетовому репертуарі, тож він у кожного на слуху. Здавалося, що здивувати ним вже нікого не можна. Ще працюючи над трактування твору, ми паралельно відточували основні засади гри на інструменті, а також Юрій Володимирович звертав мою увагу на найменші деталі (як концептуальні, так і технологічні). Цей концерт є одним із творів, завдяки якому (при розумному підході до занять) закладаються основи правильного музичного смаку, концепції та стилю. В результаті нашої роботи концерт отримав нове життя і зазвучав новими фарбами. Під час навчання мені найбільше подобалося те, що Юрій Володимирович ніколи не кидав своїх учнів напризволяще. Коли ти вже розчарований в собі, в голові думки, щоб кинути музичну професію, він повертає тебе в правильне русло.
Ростислав Кучер
Стиль виконавства Юрій Володимирович формує з базових основ, технологічної бази в комплексі, так би мовити, починаючи від «А» та розвиваючи, вести студента до максимально можливого рівня виконавства «Я», коли мова може йти про відчуття музики, ідейність та абсолютне самовираження в найкращому прояві. Це починаючи від першої ноти, яку ти береш - «що ти хочеш нею сказати»… До безмежних ідей музичних фразувань та передачі емоцій, думок та історії до публіки, а не просто сухої техніки. Різнобарвність характерів звучання: від мʼякого початку звуку до наповненого широким звучанням тембру, від легкого, акуратного стаккато до стрімких, емоційно потужних, динамічних пасажів.
Кумедна ситуація під час навчання
Якщо чесно, то важко пригадати конкретно якусь одну ситуацію, тому що Юрій Володимирович - це дуже позитивна людина з прекрасним почуттям гумору. ІІ кумедних ситуацій перерахувати неможливо, тому що вони відбувалися кожного дня, кожного уроку. За будь-якої можливості Юрій Володимирович завжди старався пожартувати, перевести якісь складні чи важкі теми або ситуації в жарт і створював завжди позитивну атмосферу в класі та поза класом. Неможливо перерахувати кількість кумедних історій, якими Юрій Володимирович завжди щиро ділився. Незвичність і кумедність - це, якщо чесно, було одним зі способів навчання, тобто Юрій Володимирович привчав до всього ставитися з легкістю і всі труднощі перетворювати на жарт. Він говорив: «Життя - це жарт, тому жити потрібно цікаво та з гумором».
Про твір
Із цим твором (на відео вище) я познайомився перший раз на 1 курсі консерваторії, через пів року навчання у Юрія Володимировича. У той період я вирішив готуватися на 1 міжнародний конкурс імені Антоніва та Закопця, що відбувався у Львові. Там було потрібно твір українського композитора. Порадившися з Юрієм Володимировичем, ми вирішили обрати цей твір. Він зацікавив мене своєю різноманітністю та можливістю показати різні технічні особливості кларнета. З часом, вивчаючи цей твір, він також захопив мене своєю тонкою драматичністю. Працювали ми над ним дуже детально та змістовно, ми вибудовували концепцію кожної фрази, щоб максимально висвітлити ідейність твору та різнохарактерність, показати його драматичність, звучанням інструменту намагалися зімітувати людський плач, розкрити трагічність. А з іншого боку - характер боротьби та нескореності людської долі. Цей твір для мене є дуже особливим, у ньому я бачу, як можна передати відчуття сильної боротьби народу, і в даний час це дуже асоціюється з нашим народом, з відчуттям боротьби за своє життя та свою волю! А також актуальність потреби популяризації нашої української музики у світі й у нас в Україні!
Василь Пташник
Я прийшов на навчання після закінчення магістратури, коли вчився на асистантурі, і я думав, що навчання буде дуже легким, бо я вже вважав себе сформованим музикантом. Але тільки не з Юрієм Володимировичем. Я Пів Року грав довгі звуки і гами і ДУЖЕ БАГАТО ПРАЦЮВАЛИ НАД ТЕХНОЛОГІЄЮ ДИХАННЯ, ПОСТАНОВКОЮ ГУБНОГО АПАРАТУ І БАГАТО ІНШОГО. Спочатку було дуже важко, але зараз я говорю ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ ЗА ТЕ, ЩО МИ ВСЕ ТОДІ ПОЧАЛИ СПОЧАТКУ!
Юрій Володимирович просто одержимий музикою, студентами і культурою загалом! Коли він щось задумає, він це доведе до кінця, навіть якщо цілі будуть непідйомні. Це мене просто надихає, і зараз я беру натхнення і мотивацію з цього. Людські якості - це доброта!!! Він настільки добрий, що завжди допоможе в міру своїх можливостей.
Юрій Володимирович постійно дзвонить і розпитує, як у мене справи, чи все добре, чи треба чимось допомогти… Також питається за учнів. Усі студенти Юрія Володимировича - це одна велика сім‘я, і ми завжди разом зустрічаємося та обговорюємо наші подальші плани.
На уроках у Юрія Володимировича завжди весело: він розмовляє зі студентами на доступній їм мові. І це деколи звучить кумедно.
Концертіно (на запису вище) я виконував на фестивалі академії у 2015 році. Симфонічний оркестр академії під батутою Романа Кресленка.
Анатолій Добринчук
Поділитися спогадами про моє навчання у Ю.В. Корчинського - гарне запитання. І щоб вмістити їх в одне речення, це звучало приблизно так: "справжнє життя людини" з її підйомами та падіннями, з радістю і плачем, з болем і щастям (величезна шкала різних емоцій).
А тепер конкретніше.
По-перше, я дякую Богу, що мав таку можливість навчатися у Юрія Володимировича, або як ми (його студенти) тоді називали між собою його ще "шеф" або "могутній".
Два викладачі у моєму житті, котрі зробили вагомий внесок у моє формування як музиканта, кларнетиста, котрі давали мені вибір, так би мовити, "не ламали мене через коліно" (або робили це майстерно як педагоги) - це мій перший викладач по класу кларнет, батько Михайло Володимирович Добринчук, який дав мені вибір: іти шляхом спорту (футбол) чи музики (кларнет), і останній, який завершив цю справу, Юрій Володимирович Корчинський. Так як я, будучи його студентом, мав часто свою думку, не пам'ятаю жодного разу, щоб Юрій Володимирович (або між нами "шеф") не давав мені вибору.
Величезна подяка, низький уклін і многая літа вам обом за це.
Як педагог Корчинський - чудовий стратег і навіть "фанат" у доброму розумінні цього слова відносно своєї справи. І, як на мене, це тому, що він свій виконавський і педагогічний досвід здобув не на теорії, а на практиці. Це, як я вже раніше казав, підйоми - падіння, перемоги - невдачі і т. д., так би мовити, на "власній шкурі". Знаючи його як людину цілеспрямовану, думаю, що й досі здобуває.
Явним прикладом його майстерності як педагога, особисто для мене, був його студент Василь Борецький. Василь був молодший від мене по курсах, і я дуже чітко пам'ятаю, з якою низькою (м'яко кажучи) підготовкою він поступив у консу, і як за 2-3 роки він "оволодів інструментом" - особисто я був дуже вражений і остаточно утвердився у педагогічній майстерності Корчинського.
На завершення скажу, що весь той практичний досвід, який отримав у "шефа" Ю.В. Корчинського, використовую досі у своїй виконавській і педагогічній діяльності, за що висловлюю йому велику шану і бажаю не здаватися перед труднощами, мати цілі, цінувати те, що вже маєте, і хай допоможе у цьому всьому Вам Бог. Мазель Тов.
Чи у вашій практиці ви відчуваєте стиль виконавства, що наслідує стиль Юрій Володимировича? Чи це притаманне всім його учням?
Ігор Бей
У своїй практиці я, безумовно, відчуваю стиль виконавства, що наслідує стиль Юрія Володимировича І це притаманне всім його учням. Всі учні, з якими працюю і стикався по житті, сповідують тонку, неагресивну і фарбову гру на кларнеті.
Ростислав Кучер
Так я відчуваю стиль виконавства Юрія Володимировича та продовжую його постійно у своїй практиці (кожного разу з перших нот), як тільки беру інструмент до рук, та вірю, що кожен з його учнів відчуває так само.
Василь Борецький
Ярослав Садовий
У виконавстві існують певні універсальні "чесноти". Це стосується і так званої культури тону, фразування, але і певних засад інтерпретації форми, історичних стилів і т. д. Цю "базу" я бачив у колишніх студентів ЮВ, з якими мені доводилося співпрацювати в різних оркестрах, вона присутня і в молодших студентів, і у нових випускників, записи яких я мав нагоду слухати.
Тарас Демчишин
Василь Пташник
Музиканти завжди прагнуть до досконалості у виконанні музики, а це саме стиль Юрія Володимировича - все виконати чітко, з штрихами, динамікою, а також у стилі і характері, притаманній даній епосі!
Роман Гуда
