Блейк Вуд – фотограф, який використовує ШІ для створення історій квір-кохання
Майже два десятиліття Блейк Вуд займався аналоговою фотографією, створюючи відверті портрети, які показують інтимність, емпатію та неспокій людських стосунків. Зараз він експериментує з постфотографією – створює фотореалістичні зображення за допомогою інструментів штучного інтелекту – і досліджує ті ж самі теми під дивним кутом зору. Він розповідає письменнику Джо Заде про свою серію NFT «Visions and Memories», яка знайомить нас із персонажами історій квір-кохання, натхненних його власним життєвим досвідом.
Проведіть достатньо часу у світі NFT, і ви помітите, що це сміливий і широкий новий мистецький рух, який викликає ажіотаж. Він отримав назву «пост-фотографія», і хоча його прихильники розходяться у своїх визначеннях, що саме це таке, у найпростішому розумінні його можна звести до фотографії, створеної без камери, світла та команди. Натомість для створення фотореалістичних зображень на основі письмових підказок використовуються найновіші версії інструментів штучного інтелекту, як-от DALL-E 2 або Midjourney, що перетворюють текст на зображення. Що робить цей рух таким захопливим, так це те, що багато хто з його першопрохідців є художниками, котрі досягли успіху в царині традиційної фотографії, а тепер використовують свій технічний та естетичний досвід і знання історії мистецтва для ретельного опрацювання підказок, що призводить до зображень, які стоять на дивній паралелі з їхніми звичними роботами.
Одним із найвпливовіших творців руху є нью-йоркський мультидисциплінарний художник Блейк Вуд, який присвятив свою фотографічну кар'єру фіксації інтимності, емпатії та неспокою людських стосунків. Однією з багатьох зафіксованих ним стосунків була його близька дружба з покійною співачкою і автором пісень Емі Уайнгауз. У 2018 році він опублікував монографію у видавництві розкішних книг TASCHEN: інтимний візуальний щоденник дворічного періоду, який вони провели разом. Один особливо харизматичний образ досі стоїть у нього перед очима. «Вона стоїть на скелі в Сент-Люсії – дуже сильна, дуже впевнена, повністю втілена, – каже він. «Я думаю, що це підсумовує те, якою вона бачила себе і якою вона хотіла, щоб її бачили у світі».
Саме під час випадкового вивчення можливостей NFT-продукту web3 під назвою Eponym у 2021 році Уайнхауз виникла в його пам’яті. Eponym був ранньою платформою для перетворення тексту в зображення, яка протягом обмеженого періоду часу дозволяла користувачам карбувати свої творіння як NFT. «Я ламав собі голову, бо на карбування залишалося лише кілька годин, тож зрештою я просто набрав одне слово «Емі». Інструмент створив намальоване від руки зображення людського обличчя, яке викликало у Вуда моторошні асоціації. «Це було схоже на кивок моєї підсвідомості; я знав, що мені потрібно більше покладатися на штучний інтелект», – каже він. «Коли DALL-E 2 став доступним – і стало можливим створювати фотореалістичні зображення, яких я традиційно досягав за допомогою камери, – я зрозумів, що це мистецький рух, який ось-ось станеться».
Підказка (написання невеликого тексту, який визначає зображення, створене штучним інтелектом) стала для Вуда глибоко особистим, приватним і магічним досвідом, подібним до текстових заклинань. Це те, що він удосконалював з часом, і саме тому він досить небагатослівний щодо того, що саме він пише. «Те, як я це роблю, майже сакральне, – каже він, – я дуже покладаюся на емоції, життєвий досвід і спогади». Водночас він додає технічні нотатки щодо таких елементів, як композиція, освітлення та стилістичні посилання.
DALL-E 2, за його словами, може бути дуже емоційним, якщо ви знаєте, як із ним розмовляти. «Він дуже любить поетичні та страшенно креативні композиції та може здаватися мертвим, якщо ви просто генеруєте зображення і не думаєте про свої підказки, але я дуже обережний і цілеспрямований. Дуже легко створити образ людини, але чи є життя за очима? Чи є там почуття і глибина?» – каже Вуд.
Кульмінацією цього нового підходу стала його остання віртуальна виставка «Візії та спогади» – колекція згенерованих штучним інтелектом портретних фотографій, які були викарбувані та продані як NFT. Створені з квір-перспективи, ці неземні та гіперреалістичні роботи символізують моменти емоційної історії Вуда та проблиски його бажань на майбутнє. На картині «Pink 1» зображена фігура з пронизливими блакитними очима, пухнастим рожевим волоссям і білим перловим намистом, яка дивиться в об'єктив фотоапарата – вона нагадує портрет Нан Голдін.
«Це зображення було моєю першою спробою використати підказку, – сказав він. – Я сформулював свою підказку дуже стисло, і вона дала результат дуже швидко. Інші зображення можуть зайняти набагато більше часу... але я підходжу до цього так само, як і до плівкової фотографії: якщо я не отримую ідею в перших кількох кадрах, я не збираюся продовжувати. Деякі люди роблять тисячі знімків, щоб отримати лише один».
В іншій роботі, під назвою «Break up», він використав терапевтичний потенціал штучного інтелекту, щоб проробити травматичний спогад. «Це мій автопортрет під час важкого розриву, який я пережив. Розрив стався в Лос-Анджелесі на вулиці, але на зображенні я помістив нас у Вермонт, де я виріс. І замість того, щоб людина, котра розлучилася зі мною, йшла геть, я йду геть від неї, по ґрунтовій дорозі, подібній до тієї, що була біля будинку мого дитинства, і йду до світла», – говорить Вуд.
Вуд не розглядає постфотографію як щось, що замінить традиційну фотографію, і продовжує працювати з аналогом. Це просто чергова технічна інновація, яка буде жити в межах цієї галузі. «Коли я озираюся на історію мистецтва та фотографії, я бачу лише кількох фотографів, які змогли зафіксувати квір-кохання в його автентичному стані, проте існує нескінченна кількість традиційних стосунків, відображених на фотографіях», – каже він. «Я думаю, що штучний інтелект може відкрити художникам двері для створення образів, які інакше могли б не існувати, і я вважаю це дуже захопливим».
Переклала Мельник Дарина
