Творці шоу з першої серії критикували монархію, але зрештою зробили перед нею реверанс. Серіал прощається з Єлизаветою II не без захоплення.
Закінчилася «Корона» — один із найдорожчих та наймасштабніших проектів Netflix, присвячений життю британської королівської родини. Перший сезон шоу вийшов у 2016 році, за сім років акторський склад тричі змінився. Останній сезон розповідав про кінець 1990-х — початок нульових, події охоплювали смерть принцеси Діани та дорослішання її синів, принців Вільяма та Гаррі. І хоча події «Корони» завершуються за 20 років до смерті Єлизавети II, автори серіалу вирішили у фінальних епізодах попрощатися зі своєю головною героїнею. Експеримент розповідає, чому це рішення може розчарувати шанувальників перших сезонів, наповнених їдкою критикою.
Ближче до фіналу головною сюжетною аркою «Корони» стала історія Діани Спенсер (її грали Емма Коррін та Елізабет Дебікі). Її конфлікт з королівською сім'єю в четвертому сезоні надав оповіді свіжості — а в наступних епізодах принцеса майже викрала шоу в інших героїв.
Історія принцеси завершується у перших чотирьох серіях фінального, шостого сезону (вони вийшли 16 листопада 2023 року). Критики оцінили ці епізоди як найслабші в історії «Корони»: лаяли і зайву сентиментальність, і надто вільну інтерпретацію автокатастрофи в Парижі.
В останніх шести серіях шоураннер Пітер Морган постарався вивести королівську родину і свою головну героїню, королеву Єлизавету (Імелда Стонтон), з тіні улюбленої принцеси. Моментами фінал захоплює та чіпає, але до колишньої форми серіал так і не повернувся. Не в останню чергу через страх творців надто загострити події недавнього минулого.
Центральним персонажем фіналу стає принц Вільям (Ед Маквей). Автори докладно розповідають про його інститутське життя (саме в університеті він знайомиться з Кейт Міддлтон, зіграною Мег Белламі), душевнв метання і спроби бунту. Як і члени його сім'ї, він повинен виконувати безліч дратівливих ритуальних формальностей. Продовжується і сюжетна лінія, пов'язана з папарацці: раніше вони переслідували мати Вільяма, а тепер стежать за ним самим.
Кейт до стосунків з Вільямом всіляко штовхає її матір — так було і з Доді аль-Файєдом (Халід Абдалла), якого сватав Діані його батько. Звичайно, це абсолютна вигадка Пітера Моргана, але рима вийшла гарною.
Хоча з Діаною серіал попрощався ще в четвертому епізоді, її примара переслідує героїв і в останніх шести серіях. Наприклад, п'ятий епізод цілком присвячений тому, як Вільям намагається впоратися зі смертю матері, звинувачуючи у всьому батька, принца Чарльза (Домінік Вест). Повертається до однієї із серій і батько Доді, мільярдер Мохаммед аль-Файєд (Салім Дау) — впевнений, що смерть Діани та його сина підлаштували британські спецслужби, він вимагає від французької влади ще одного, більш ретельного розслідування аварії.
Діана — не єдина примара у шостому сезоні, присвяченому темам прощання та смерті. У найкращому, восьмому епізоді, який розповідає про останні дні принцеси Маргарет (Леслі Менвілл), «Корона» повертається до коріння — до юності двох сестер, молодих Віндзорів, не скутих обов'язками та титулами. 1945-го Маргарет і Лілібет (сімейне прізвисько Єлизавети) вирушають танцювати джаз у нічний клуб, розташований на цокольному поверсі готелю «Рітц» (явна паралель з паризьким «Рітцем», де провели останні години життя Діана та Доді). У цій серії звучить головне питання сезону: ким стали б ці дівчата, якби не корона? Чи були б вони щасливими, якби присвятили своє життя коханим, дітям і собі, а не політиці?
Про це у фіналі міркує і Єлизавета, зустрічаючись із власними привидами — до своїх ролей ненадовго повернулися Клер Фой та Олівія Колман, які зіграли королеву у попередніх сезонах.
В одній із публічних промов Єлизавета промовляє відповідь: «Служіння — це не жертва, а честь». Ці слова переконують Вільяма примиритися з долею майбутнього короля, але головне допомагають глядачеві зрозуміти характер самої Єлизавети. У її очах королівська сім'я завжди була певним моральним стрижнем нації, її душею та втіхою. Час змінився, але, хоч як прем'єр-міністр Тоні Блер (Берті Карвел) не просив королеву реформувати уклад монаршої сім'ї, Єлизавета витратить усі сили, щоб зберегти традиції.
Історичні події, які раніше відігравали важливу роль у сюжеті «Корони», у фіналі остаточно стають тлом для болісних переживань Вільяма, Чарльза та Єлизавети. Трохи пожвавлює історію Тоні Блер: під час дії він бере участь у вирішенні кривавого конфлікту в Косово і переживає зліт кар'єри. Однак і теракт 11 вересня, і війна в Іраку даються вперекид, короткими повідомленнями з працюючого телевізора, поки члени королівської родини снідають і неспокійно обмірковують, як зберегти спадщину.
Пітер Морган ніколи не втрачав нагоди покритикувати королівську родину, чим багато в чому і завоював визнання глядачів. У шостому сезоні, на жаль, творці згладжують майже всі гострі кути: критику зовнішньої політики Тоні Блера, витрати на утримання сім'ї та взагалі їхнє анахронічне життя в новому цифровому світі. Критичні питання в серіалі звучать, але відповідь на них дається дуже консервативною і, прямо скажімо, роялістською. Морган закінчує історію Єлизавети з абсолютним пієтетом та любов'ю. Схоже, іншої інтонації не могло бути, адже в плани сценаристів втрутилося реальне життя: Єлизавета II померла у вересні 2022 року. Хоча події «Корони» закінчуються 2005 року, автори примудряються попрощатися з королевою — у найпатетичнішому та найсентиментальнішому дусі.
І все ж головна примара у фінальному сезоні — привид самої «Корони», яка колись була чи не найкращим історичним серіалом. Це теж закономірно, і логічно римується з долею головної героїні — в одній зі сцен вона дивиться кінохроніку, дивуючись, що це колись відбувалося з нею. Як Єлизавета та її бешкетний чоловік Філіп, Пітер Морган протягом усього шостого сезону готує похорон свого серіалу, насолоджуючись його колишньою величчю, не бажаючи при цьому вигадувати щось нове. Глядачу залишається втирати сльози, спостерігаючи за помпезним прощанням.
