Сповнений святкового флеру січень у Національній філармонії України в Києві

Перший місяць нового року – вже завше активний, але ще сповнений святкового флеру. Тому програма концертів Колонного залу імені Миколи Лисенка Національної філармонії України у Києві, почавши з оперети та святкування Дня народження українського композитора-модерніста Бориса Лятошинського, йде далі через чарівний «Різдвяний Сад» Івана Малковича та Liatoshynskyi Capella: Choir and Orchestra – до нового для філармонії проєкту солістів «Київської Камерати» та Kyiv Piano Duo під назвою Сamerata Chamber Session. Остання декада січня чи не найяскравіша: виступ Камерного хору Moravski, концерт акордеоніста-віртуоза Ігоря Завадського, довгоочікуваний сольник Київського квартету саксофоністів та Українська рапсодія Національного духового оркестру України. Вишенькою на музичному торті стане концерт-святкування Дня народження двох іменинників: неймовірної скрипальки Богдани Півненко та… генія епохи класицизму Вольфганга Амадея Моцарта.

      3 січня з нагоди Дня народження українського композитора-новатора й модерніста Бориса Лятошинського його симфонічні твори звучатимуть в оригінальному перекладенні для двох фортепіано.  Авторський проєкт піаніста і дослідника творчості композитора Гліба Фаренюка.

     Цей задум  виник у нього наприкінці березня 2022: «Тоді українці й весь світ побачили, на що росія перетворює Маріуполь і спостерігали за подвигом полку «Азов». В той момент я відчув глибинну внутрішню потребу переслухати Третю симфонію Лятошинського – її музика вразила мене назавжди. Проєкт «Симфонії для фортепіано» матиме вираження і у циклі концертів спільно з Національною філармонією України. Я передбачаю зробити перекладення всіх симфоній Лятошинського для фортепіано. Це можливість почути його музику по-новому, сповна відчувши її музичне єство».

      Продовжити новорічний настрій меломанам випаде шанс 5 січня разом із ще одним авторським проєктом: піаністки та композиторки Неоніли Лагодюк «Джазові теми з імпровізацією». Від 2010-го традиційно на початку січня у Колонному залі імені Миколи Лисенка відбуваються її авторські концерти. У творчому доробку композиторки понад 500 класичних, естрадних, джазових фортепіанних композицій, а також композицій для саксофона із оркестром, концерти для труби та саксофона, рапсодія для двох роялів та кілька збірок пісень, музика до кінофільмів. Поряд із вже відомими творами пані Неоніли, цього вечора звучатимуть і прем’єри. У програмі візьмуть участь Київський квартет саксофоністів, солісти, а танцювальні ритми задаватиме відомий український степіст Володимир Шпудейко.

      7 січня  свою різдвяну історію зіграє і розповість Liatoshynskyi Capella: Choir and Orchestra Національного Будинку Музики під орудою диригента Богдана Пліша та  Іван Малкович у дійстві «Різдвяний Сад». У програмі звучатиме різдвяна поезія, колядки і щедрівки, а також різдвяна симфонічна музика. У синтезі фольклору і академічної традиції симфонічного оркестру є особлива принадність і святковий колорит. Розмаїття обробок народних колядок, написаних українськими композиторами, яскраві голоси колядників та колядничок, а також «Різдвяні симфонізми» Івана Небесного подарують величезну торбу позитивних музичних побажань на весь майбутній рік!

      Іван Малкович: «Хай повсюдно лунають наші неймовірні різдвяні співи — у кожному місті, в кожному селі, у кожній оселі — по всій Україні, в усьому світі, де є українці, бо вірю, що наша спільна коляда здатна творити особливу духовну єдність і витравлювати усяку скверну…»

       9 січня Київський камерний оркестр презентує витончену програму з вибраних творів класичного та романтичного періодів Моцарта, Шуберта, Елгара і Гріг.

        11 січня «Органний різдвяний концерт» дасть солістка-органістка Національної філармонії України Тетяна Жук-Сєдова. Один з найголовніших інгредієнтів святкового настрою – відповідна музика. А якщо звучатиме величний орган, то ефект варто помножити, адже цей унікальний інструмент називають своєрідним камертоном «музики сфер». Як звучать на органі різдвяна ідилія, пропозиція, медитація, фантазія, пасторалі, прелюдії та інші музичні цікавинки? Запрошуємо продегустувати на слух та смак (звісно, художній)!

      12 січня Музичний проєкт «Коляда» для голосу та оркестру, колядки та щедрівки якого утворюють повний пісенний цикл українського різдвяного календаря.  Унікальність проєкту полягає у гармонійному поєднанні композиторського стилю Богдана Кривопуста, колоритного народного вокалу Руслани Лоцман та професійного виконання.

      Руслана Лоцман: «Признаюсь, що довго мріяла про сольний концерт в Національній філармонії України. У час нашої спільної боротьби ми шукаємо сенси для майбутніх звитяг. Цей концерт – моє нове завдання, бо це дуже відповідально презентувати наші архаїчні колядки та щедрівки у такому залі. Прозвучать оригінальні версії українських різдвяних пісень талановитого та знаного композитора Кривопуста Богдана і акапельні твори, які я виконаю з дитячим хором. Хай це буде наша різдвяна молитва за Україну та наших воїнів, за перемогу та мир,за щастя наше і наших діточок. Мрію,щоб був повен зал щасливих людей, які вірять зі мною в Україну».

       13 січня Big Band Ambassadors Національного президентського оркестру / Біг-бенд / на чолі з бенд-лідером і класним саксофоністом Олександром Рукомойніковим. Програма концерту є справжнім відображенням різноманітності музичних жанрів – від витончених джазових стандартів до класичних мелодій, від улюблених різдвяних композицій до експериментальних рокових імпровізацій. Це буде дивовижна мандрівка крізь часи та жанри, що відкриє слухачам багатогранність та красу світу музики, надихне на нові відкриття і подарує незабутні враження. На цьому концерті пощастить зловити останній подих новорічно-різдвяного настрою.

      16 січня цікавий і новий для сцени філармонії проєкт солістів «Київської Камерати» та Kyiv Piano Duo  –  Сamerata Chamber Session.

       Ця концертна серія була презентована в липні вже минулого року. Ідея серії камерних концертів малими складами була давньою мрією Валерія Матюхіна, засновника і багаторічного керівника «Камерати», адже він створив колектив, де кожен музикант є і солістом, і ансамблістом, і оркестрантом. Впродовж сезону проєкт був представлений на різних концертних локаціях з ексклюзивними програмами для найрізноманітніших складів виконавців.

     Цього вечора прозвучать Соната для фортепіано та Фортепіанний квінтет німецького композитора Германа Гетца, який навчався фортепіанній майстерності у самого Ганса фон Бюлова. Музика Гетца відрізняється ліризмом і ясністю, загалом її можна описати як тиху та інтровертну. Ще один твір програми – Фортепіанний квінтет «Форель» Франца Шуберта, який він написав у віці 22 років. Замість традиційного інструментального складу (фортепіано + струнний квартет) композитор замінив одну зі скрипок на контрабас. Назва твору походить від однойменної пісні самого Шуберта, адже варіації на її тему звучать у четвертій частині. Невідомо чи любив композитор їсти форель, але слухати  –  любив точно.

      19 січня концерт, на який чекає багато прихильників Камерного хору Moravski. У вересні вони зібрали аншлаг, а нині підготували  своїм шанувальникам справжню нову, розмаїту «Різдвяну подорож» з творів українських та зарубіжних композиторів, а також колядки і традиційні англійські пісні.

      20 січня на сцені Колонного залу філармонії святкуватиме свій День народження акордеоніст-віртуоз Ігор Завадський. У програмі, в якій візьмуть участь друзі-солісти артиста – Ульріке Вернер, Павло Зубов та Богдан Сокольчук, скрипка, Яков Душаков, віолончель, Віктор Омельченко, фортепіано, Олександра Шумик та Андрій Бєдний, кнопковий акордеон. Звучатимуть твори Марчелло, Баха, Генделя, Моцарта, Верді, П’яццолли, Косма, а також обробки українських народних пісень. Вестиме концерт знаменита телеведуча Світлана Леонтьєва.

       22 січня  довгоочікуваний сольник Київського квартету саксофоністів – SAX JAZZ NIGHT! Цей  вітчизняний колектив є унікальним. Відомі сучасні українські композитори, надихнувшись його творчістю та віртуозністю, написали для нього чудові твори. У репертуарі квартету – українська фольклорна, класична та сучасна авангардна  і джазова музика. Цього ж вечора до музикантів приєднаються відомий джазовий піаніст Тимур Полянський та ударник Олег Пахомов. Звучатиме музика Баха, Темплтона, Брубека, Гершвіна, Коріа, Генкока, Берліна, Веласкеса, Міллера та ін.

       23 січня у виконанні Київського камерного оркестру звучатиме незабутній цикл скрипкових концертів «Пори року» венеціанського композитора-віртуоза Антоніо Вівальді, а також натхненний ними опус аргентинця Астора П'яццолли «Пори року в Буенос-Айресі». Навколишній світ очима двох геніїв постає таким різним, але однаково змушує захоплюватися повнотою життя, віртуозно відображеною в музиці. Образне наповнення, ідеї і надзвичайний темперамент музики видатного композитора 18-го століття Антоніо Вівальді та бандонеоніста другої половини двадцятого сторіччя Астора П'яццолли надзвичайно близькі.

      Назву концерту Національного духового оркестру України під батутою Івана Стецького 24 січня дала «Українська рапсодія» сучасного швейцарського композитора Франко Чезаріні, натхненна колоритом українського фольклору різних регіонів України. Автор писав її впродовж 1979–1993 років, відтоді вона стала дуже популярною і виконувалася духовими оркестрами різних країн. Рапсодія – це музична фантазія на народні теми, тож фактично програма концерту відтворює цю ідею. Кожний твір є унікальним музичним пазлом з певного регіону та часового проміжку розвитку української музики.

     Публіку очікує колоритна та яскрава мандрівка творчістю українських композиторів різних епох – від легендарної потужної увертюри до опери «Тарас Бульба» основоположника вітчизняної музики Миколи Лисенка до «Концертіно» молодого сучасного композитора Едварда Кравчука, музику якого за останній рік прослухало понад 7 мільйонів меломанів по всьому світу (за даними Spotify). Звукописні партитури просякнуті відповідним інтонаційним та тембровим шармом: як от побудована на карпатському фольклорі «Гуцульська рапсодія» Майбороди, буковинські теми у «Рапсодії» Затуловського, «Ятрань» Жульєва, котра захоплює козацьким духом, «Троїсті музики» Колодуба, що відображає звучання найпопулярнішого народного інструментального ансамблю, та інші родзинки програми. Звісно, «Українська рапсодія» неможлива без пісні, тож прозвучать вокальні хіти XX століття у виконанні солістки Тетяни Школьної. Подейкують, що музиканти припасли ще кілька музичних сюрпризів, тож радимо це перевірити

      27 січня філармонія знов запрошує на концерт-святкування Дня народження. Цього разу іменинники два: неймовірна скрипалька Богдана Півненко та … геній епохи класицизму Вольфганг Амадей Моцарт. Ідея відзначати власний День народження на сцені для видатної української скрипальки вже стало традицією.

       Іменинників об’єднує не тільки однаковий день появи на світ, а й більш цікаві паралелі. Адже Моцарт, як і Богдана Півненко, мав особливий пієтет до скрипки. Відразу після народження Вольфганга Моцарта його батько – відомий педагог, композитор та скрипаль Леопольд Моцарт – видав підручник «Фундаментальна школа гри на скрипці». І схоже, що вирішив протестувати власну методику на синові. Адже: у 7 років юний Вольфі вже грав на скрипці, у 10 років Моцарт пише свій перший концерт для скрипки – «Аделаїда», а у 19 – написав за рік відомі п'ять концертів для скрипки з оркестром. Тож закономірно, що музична святкова програма розпочнеться саме з творів видатного композитора.

       Цього вечора у програмі під назвою «Моцарт +» на сцену вийдуть суцільні зірки: Національний ансамбль солістів «Київська камерата», диригент Володимир Шейко і солісти: Сусанна Чахоян, сопрано, Мирослава Которович, Кирило Бондар, Аліса Кузнєцова – скрипка, Катерина Супрун, альт й, звісно, сама винуватиця музичного свята – Богдана Півненко, скрипка.

       Радимо також звернути увагу у січні на концерти із цікавими, молодими та юними, але вже знаними солістами і солістками.

     Так, 17 січня разом із Національним симфонічним оркестром України під управлінням диригента Володимира Сіренка, – Концерт № 2 для фортепіано з оркестром Каміля Сен-Санса виконає піаністка Анфіса Бобильова (Україна-Австрія).

     У віці 10 років музикантка дала свій перший сольний концерт. Згодом Анфіса отримала більше тридцяти нагород на міжнародних фортепіанних конкурсах. Вона активно концертує як солістка та учасниця камерних ансамблів. З 2021 року  викладає у Консерваторії імені Йоганна-Йозефа-Фукса в Граці, а з 2022 – у Міжнародній музичній академії Tiziano Rossetti.

      Також у цій програмі звучатимуть Увертюра до опери Quinto Fabio Дмитра Бортнянського та Симфонія № 3 Яна Сібеліуса.

     21 січня відкриваємо нові імена в концерті з музикою Бетховена. У супроводі Національного президентського оркестру під орудою Максима Гусака у Колонному залі ім. Миколи Лисенка гратимуть сестри-віртуозки, лауреатки міжнародних конкурсів Єлизавета і Маргарита Почебут.

       Підсумувавши досягнення попередників у багатьох жанрах, а також розставивши нові образні й драматургічні акценти, Бетховен змінив хід музичної історії, відкривши дорогу романтикам. Вагоме місце у доробку віденського класика після симфоній і фортепіанних сонат зайняв жанр інструментального концерту, у зразках якого віддзеркалилися новації бетховенського симфонізму. Серед найскладніших репрезентантів жанру – П’ятий фортепіанний та єдиний скрипковий концерти композитора, які і прозвучать цього вечора. Їх виконання вважається знаком якості для артиста.

       31 січня солюватиме віолончеліст Микола Любенко у супроводі Національного симфонічного оркестру України під орудою Володимира Сіренка. Він виконає Концерт для віолончелі з оркестром Роберта Шумана.

       Музикант навчався у приватній академії Kalaidos hochschule у Швейцарії у видатного віолончеліста Юліуса Бергера, – учня Антоніо Янігро, а також Мстислава Ростроповича і Зари Нелсової. У 2014 році здобув Першу премію на Всеукраїнському конкурсі віолончелістів у Львові. Наразі Микола Любенко є артистом Національного симфонічного оркестру, а з 2023-го – концертмейстер групи віолончелей та соліст цього оркестру.

     Також у програмі прозвучать Концертна симфонія Дмитра Бортнянського та Симфонія №2 Йоганнеса Брамса.