П'єр де Ронсар. До того, як любов у світ прийшла

До того, як любов у світ прийшла
І теплим сяйвом хаос освітила,
В нім плавала планет незмірна сила
Без ладу, і без форми, й без числа.
Так і душа несміливо жила,
Без ладу й форми у мені бродила,
Поки любов її не озорила,
Коли з очей ти сяйво розлила.
І, скорений любові верховенством,
Дух у мені наповнився блаженством,
В думках моїх вогонь запломенів.
Любов дала життя, і рух, і силу,
І душу відродила осмутнілу –
Її любовний пломінь відігрів.

Переклав Ф. Скляр

Біографія

Твори

• До того, як любов у світ прийшла
• Мій вірше, не ридай!
• Скоріше в небі згасне сяйво зір
• Тіаре, в перші дні усе мені казали

Критика

• Гімн вічності: філософська поетика Ронсара
• Образ ліричного героя в сонеті Пьєра де Ронсара «Quand vous serez bien vieille...»