Три корони: загадка герба Королівства Галичини та Лодомерії

Історія герба Королівства Галичини і Лодомерії – це захоплива історія політичних маніпуляцій, історичних міфів та створення нових символів для загарбаних земель. Коли у 1772 році Австрія захопила частину західноукраїнських земель, їй знадобився новий герб для новоствореної провінції. Вибір впав на три золоті корони в синьому полі, символ, який не мав жодного історичного обгрунтування, але ідеально вписувався в політичні амбіції Відня. Давайте розберемося, звідки взявся цей дивний символ і чому він так довго використовувався.

Звідки взялися три корони? Розплутуючи таємницю символу

Друга половина XVIII століття ознаменувався одним із найдраматичніших періодів в історії Центральної Європи. Розпад Речі Посполитої, багатонаціональної держави, яка об’єднувала сучасні території Польщі, Литви, України та Білорусі, став результатом внутрішніх суперечностей, зовнішнього тиску та хижих планів сусідніх держав. У 1772 році відбувся перший поділ Речі Посполитої, в результаті якого частина західноукраїнських земель, зокрема Галичина, відійшла до Австрійської імперії. Це подія мала далекосяжні наслідки для подальшої долі українських земель. 

Захоплення цих територій австрійська дипломатія намагалася обгрунтувати в брошурі-маніфесті, виданій у Відні, яка була опублікована латинською, німецькою, французькою та польською мовами. У цьому документі підкреслювалося історичне право Австрії на Галичину та Лодомерію, а також наводилися аргументи щодо необхідності забезпечення стабільності в регіоні під контролем нових володарів.

Окрім маніпуляцій з історичними фактами, вибраними з різних хронік та архівних документів, важливим аргументом на користь претензій на Галичину було те, що угорські монархи ніколи не відмовлялися від "Галіції і Лодомерії", а на своїх печатках нерідко розміщували герби цих земель. Універсал Марії-Терезії від 11 вересня 1772 року офіційно визначав межі "цих здавна належних" їй провінцій, що додатково підтверджувало претензії австрійської монархії на ці території ще до їхнього остаточного приєднання.

Після приєднання Галичини до Австрії виникла необхідність у створенні нових символів для цієї території. Одним із таких символів став герб Королівства Галичини і Лодомерії, на якому було зображено три золоті корони в синьому полі. Цей герб не мав жодного історичного обгрунтування і був створений спеціально для нової австрійської провінції. Справжньою метою створення цього герба було намагання підкреслити австрійські права на Галичину і продемонструвати її належність до імперії Габсбургів.

Угорські претензії: історичний міф чи політичний інструмент?

Одним із ключових аргументів, які Австрія використала для обґрунтування свого права на Галичину, були давні претензії угорських королів на ці землі. Угорські королі майстерно маніпулювали історичними фактами, аби підтвердити свої претензії на Галичину. Скориставшись періодом внутрішніх чвар на Галицько-Волинських землях, Бела III близько 1190 року втрутився у місцеві справи, посадивши свого сина Андрія на галицький престол, привласнивши собі титул короля "Galliciae".

Цей крок був не просто спробою захопити нові території, а й потужною політичною заявою. Присвоєння титулу "короля Галичини" було першим кроком до створення міфу про давні угорські права на ці землі. Згодом цей міф неодноразово використовувався угорськими монархами та їхніми наступниками для легітимізації своїх амбіцій. Саме цей факт австрійська дипломатія активно використовувала, щоб представити анексію Галичини не як загарбання, а як повернення "давніх угорських провінцій".

Наступні угорські монархи продовжували включати цей регіон до своєї титулатури. З часом, поряд із титулом, з'явився і претензійний герб. Так, на печатках короля Матяша Гуньяді в 1470-х роках уперше з’являється герб, що символізує претензії Угорщини на Галичину: у щиті зображено корону. У 1488 році Янош Туроці у своїй праці "Chronica Hungarorum" подає інший варіант цього символу: на синьому тлі дві золоті корони, розташовані одна над одною. Такий самий герб з'являється на маєстатовій печатці короля Владислава II 1490 року. 

Згодом цей символ продовжили використовувати Габсбурги — імператори Священної Римської імперії, які з XVI століття правили землями угорської корони, підкреслюючи свої претензії на галицькі території.

З часом символ, який мав уособлювати Галичину, зазнав подальшої еволюції. З XVII століття він остаточно закріпився у вигляді трьох золотих корон на синьому тлі, розміщених дві над однією. Цей образ знайшов своє відображення, зокрема, на гравюрі Якоба Франкварта, яка зафіксувала похоронну процесію Альбрехта Габсбурга у 1621 році. Зрештою, цей герб з’явився на коронній угорській печатці імператриці Марії-Терезії, виготовленій у 1769 році, тобто за три роки до приєднання Галичини до її володінь.

Таким чином, австрійські твердження про "давні угорські права" на Галичину були скоріше політичним інструментом, ніж історичною правдою. Цей міф дозволив Австрії легітимізувати свої дії в очах європейської спільноти і полегшити процес інкорпорації нових територій до імперії.

Помилкові інтерпретації та міфи

Відсутність прямих доказів не завадила деяким дослідникам висувати різноманітні гіпотези щодо походження символу трьох корон. Однією з найпоширеніших є версія про те, що три корони символізують трьох історичних руських князів – Данила Галицького, Юрія Львовича та Лева Даниловича. Однак, ця версія не підтверджується жодними історичними джерелами.

Деякі дослідники намагалися пов'язати цей елемент із гербом краківського латинського єпископату (три корони на срібному полі), такі припущення не мають ані територіального, ані історичного, ані функціонального підґрунтя. Подібність до гербів Швеції чи Мурсії, де також використовуються три корони, є випадковою і не обгрунтовується історичними зв’язками.

Можна лише припустити, що досить швидка трансформація однієї корони у дві символізувала об'єднання Галицького та Володимирського королівств в одному гербі. Третю корону, разом із галкою, автори публікацій XVIII століття могли взяти зі старих польських гербовників, де подібні символи використовувалися для позначення інших територіальних одиниць, і помилково приписати їх Галичині.

Три корони в історії Галичини: символ завоювання та ідентичності

У 1804 році, відповідно до указу цісаря Франца ІІ, було впроваджено новий герб Галичини, який став офіційним символом краю на понад століття, до завершення австрійського панування. Герб складався з синього щита, на якому розміщувалася червона горизонтальна балка, над нею – чорна галка (eine schwarze Dohle), а в нижній частині – три золоті корони, дві з яких розташовувалися над однією. 

Незважаючи на своє штучне походження, герб із зображенням трьох корон став своєрідним брендом нової австрійської провінції, впливаючи на формування її ідентичності та сприйняття зовнішнім світом. Після свого офіційного затвердження він широко використовувався в різних сферах життя Галичини, його можна було побачити на:

• Офіційних документах: герб прикрашав державні акти, закони, укази та інші офіційні документи.
• Печатках: його зображували на печатях державних установ, міст, а також на особистих печатках чиновників та шляхти.
• Монетах: на деяких монетах, випущених для обігу в Галичині, також був присутній цей символ.

• Будівлях: Герб прикрашав фасади адміністративних будівель, шкіл, судів та інших установ.

Таким чином, символ трьох корон став невід'ємною частиною візуальної культури Галичини. Він нагадував мешканцям про їхню належність до Австрійської імперії і підкреслював особливий статус краю.

Герб, як офіційний символ Королівства Галичини і Лодомерії офіційно припинив своє функціонування в 1918 році після розпаду Австро-Угорщини, а території, які раніше належали до цієї коронної області, стали частинами нових національних держав, таких як Польща та Західноукраїнська Народна Республіка.

Символ окупації: Друга світова війна

Під час Другої світової війни, коли Галичина опинилася під німецькою окупацією, символ трьох корон набув нового значення. Німецькі окупанти прагнули створити символіку, яка б відповідала їхнім уявленням про "германські традиції" та слугувала інструментом ідеологічного впливу. У межах цих зусиль символіка з трьома коронами була адаптована для використання в окупаційному контексті. Її поєднали із зображенням золотого лева, створивши емблему для 14-ї гренадерської дивізії "Галичина", яка формувалася з українців.

Ця емблема мала на меті об’єднати історію регіону з імперськими прагненнями третього рейху. Лев символізував силу й зв’язок із місцевою геральдичною традицією, тоді як три корони, запозичені з гербової історії Галичини, нагадували австро-угорську спадщину. Проте така інтерпретація символів викликала неоднозначні реакції серед місцевого населення, оскільки вона відображала скоріше прагнення окупантів, ніж справжнє історичне значення герба.

Сучасне сприйняття: спадщина минулого

Поширеною сьогодні є помилкова думка, що гербом Галичини є зображення золотого лева на синьому полі, оточеного трьома коронами. Проте історичні джерела свідчать, що цей символ ніколи не належав виключно Галицькій землі. Золотий лев здебільшого асоціювався з геральдикою Львівської землі, міста Львова, а пізніше – Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Незважаючи на його значущість як символу регіону, офіційного статусу герба Галичини він ніколи не мав.

Історія герба Королівства Галичини і Лодомерії – це яскравий приклад того, як політика може спотворювати історію і створювати нові символи. Створений як політичний інструмент, що мав служити для зміцнення австрійської влади в Галичині, він не мав глибокого історичного коріння і був радше символом завоювання, ніж наслідком історичної традиції. Ця історія є важливим уроком для нас, щоб критично ставитися до офіційних символів і пам'ятати про їхню політичну заангажованість.