Організація пам'яті: як когнітивна наука допомагає вивчати мови

На здатність вивчити нову мову впливає настрій і емоційний стан. Цей зв'язок між пам'яттю й емоціями вивчають учені-когнітивісти. Публікуємо уривок із книги «Англійська для дорослих: Як когнітивна наука допомагає дорослим у вивченні іноземної мови» про феномен, коли слово «крутиться на кінчику язика», і про те, як створити емоційну обстановку, у якій вивчати іноземну мову буде приємно й ефективно.

Стійте, стійте, не кажіть

Стан «крутиться на язиці» — один із добре вивчених феноменів пам'яті. Ви впевнені, що знаєте потрібне слово й майже видобули його з пам'яті, але чомусь усе одно не можете цього зробити. Без сумніву, у вас траплялися розмови з друзями, під час яких усі без кінця намагалися згадати ім'я якогось актора: «Ну, він грав того хлопця у фільмах про Супермена в сімдесяті… Він упав з коня, і його паралізувало, і він створив дослідницький фонд… Ну, такий високий, симпатичний… Як його звали?» (На випадок, якщо ми викликали у вас стан «крутиться на язиці», це все - про Крістофера Ріва).

Читайте також: Подкаст Англійський Експрес. Безкоштовний онлайн курс англійської мови для початківців.

Стан «крутиться на язиці» дуже цікавить учених-когнітивістів своєю парадоксальною природою: як можна згадати про когось так багато, але не згадати ім'я? На щастя, викликати цей стан в учасників дослідження досить легко. Дослідники Роджер Браун і Девід Макнілл виявили, що можуть викликати цей стан у піддослідних, давши їм взяте зі словника визначення рідкісного чи незвичайного поняття. Перш ніж описати результати експериментів Брауна й Макнілла, давайте подивимося, чи зможемо ми викликати цей стан у вас. Нижче наведено низку використаних ними визначень. Прочитавши кожне, оцініть свої відчуття. Можливі три варіанти:

а) Ви гадки не маєте, про що мова, і у вас не виникло відчуття чогось знайомого. Це рідкісні й незвичайні слова, тому такий варіант цілком можливий. Просто переходьте до наступного визначення.

б) Ви впевнені, що знаєте описаний предмет або концепцію, і здатні вголос промовити його назву. У цьому випадку ви можете привітати себе зі значним словниковим запасом і перейти до наступного визначення.

в) Вам здається, що ви знаєте слово, але не можете його точно пригадати. Якщо ви опинилися в такому стані, просимо вас вгадати, (1) це коротке слово чи довге; (2) скільки в ньому складів і (3) з якої літери воно починається. Навіть якщо ви не впевнені, просто спробуйте. Готові? Відповіді наведено в кінці параграфа. Якщо ви відчуєте стан «крутиться на язиці», обов'язково запишіть свої здогади про довжину, кількість складів і першу літеру слова.

1. Як називається маленький човен на веслах, зазвичай із дахом із циновок, що зустрічається на річках і в морських затоках Азії?
2. Як називається напівкруглий знижений виступ, що примикає до основної будівлі церкви?
3. Як називається феномен, коли представники бізнесу або політики надають підтримку членам власної сім'ї?
4. Що за предмет, оточений двома зміями, є символом медицини?
5. Як називають отримання грошей чи підтримки шляхом залякування або загрози насильством?
6. Як називають зібрання людей із якоюсь спільною метою, наприклад для проведення конференції?
7. Як інакше називається колекціонер марок?
8. Як називають зайві лестощі або запобігливу поведінку?
9. Як називається навігаційний інструмент, що використовується в морі для вимірювання висоти Сонця, Місяця й зірок?
10. Як називається порожнина наприкінці травного тракту птиці?

Сподіваємося, що ви відчули стан «крутиться на язиці», прочитавши одне або кілька цих визначень. Браун і Макнілл давали подібне завдання студентам Гарвардського університету, і ті повідомляли про стан «крутиться на язиці» приблизно в 13% випадків. Проаналізувавши результати, дослідники виявили, що короткі слова учасники вважали короткими, довжину в складах переважно вгадували правильно й часто правильно називали першу літеру. Навіть помилки в цьому дослідженні становлять інтерес. Наприклад, деякі учасники дали відповідь sexton на передостаннє визначення. Слово sexton (могильник) за змістом зовсім не схоже на навігаційний інструмент, але схоже на sextant (секстант) довжиною й кількістю складів, а також набором звуків. Ці спостереження дозволили дослідникам зробити цінні висновки про організацію довгострокової пам'яті: схожі слова, мабуть, зберігаються поруч, і деякі характеристики концепцій можуть бути доступні, навіть коли інші — ні.

Дорослі, які вивчають іноземну мову, можуть зробити з цього дослідження низку важливих висновків. По-перше, заспокоює те, що навіть студенти Гарварду відчувають стан «крутиться на язиці», тому не варто засмучуватися, коли це відбувається з вами. Так звані дослідження щоденниковим методом, коли учасників просили записувати випадки стану «крутиться на язиці», показали зростання частоти їх виникнення з приблизно разу на тиждень у молодших учасників до приблизно разу на день у старших.

Ці відкриття можна, знову ж таки, розглядати з негативної чи позитивної сторони в залежності від ситуації. Зрозуміло, що подібні епізоди з віком трапляються частіше, проте їх не слід розглядати як доказ загального погіршення пам'яті. Великий обсяг знань, мабуть, не веде до підвищення частоти стану «крутиться на язиці». Проте вас має заспокоювати те, що, якщо ви його відчуваєте, слово, яке ви шукаєте, є в пам'яті, навіть якщо ви не можете витягти його просто зараз. Часто ви відчуваєте такий стан безпосередньо перед тим, як слово спадає на думку, тому якщо вам здається, що слово крутиться на язиці, можливо, так воно і є. Потрібно просто почекати, доки воно спливе.

Відповіді на запитання:

1. Сампан (деякі люди також називають джонку)
2. Апсида
3. Непотизм
4. Кадуцей
5. Здирництво
6. Скликання
7. Філателіст
8. Підлабузництво
9. Секстант
10. Клоака

Емоційні аспекти пам'яті

Налаштуйтеся позитивно

Досліджуючи зв'язок між думками й почуттями, слід пам'ятати про основний принцип: позитивна інформація обробляється більш ефективно й пам'ятається краще й довше, аніж негативна. Перевага позитивної інформації над негативною демонструвалася в численних дослідженнях, включаючи ті, де йшлося про запам'ятовування слів, граматичних конструкцій, зміст діалогів і текстів. Схильність до запам'ятовування позитивної інформації може бути особливо важливою (і, можливо, надавати полегшення) дорослим учням, тому що, як було доведено, неприємні спогади з часом слабшають. Маргарет Матлін і Девід Станг назвали загальну схильність когнітивних систем до позитивної інформації принципом Полліанни, названим за іменем маленької дівчинки, героїні популярних книг і фільмів, яка шукає хороше навіть за сумних обставин.

Звичайно, досягти будь-якого рівня майстерності в мові неможливо, якщо вивчати лише позитивно забарвлені слова й будувати лише ствердні речення. Але оскільки позитивні лінгвістичні звороти легше обробити, запам'ятати й викликати з пам'яті, ніж негативні, то, коли вам треба якимось чином використати знання іноземної мови (розповісти історію, підготувати презентацію або почати розмову), ви отримаєте перевагу, якщо підійдете до цього з позитивної сторони. Наприклад, вам буде простіше скласти речення на кшталт «Президент – жінка», ніж «Президент – не чоловік». І слухачам буде легше зрозуміти, що ви намагаєтеся сказати, тому що обробляти позитивну інформацію також легше.

Вибирайте умови

Коли Річард був студентом, він готувався до тестів у тій самій авдиторії на тому самому місці, де вивчав матеріал, і де потім йому треба було ці тести складати (незбагненно!). Увечері напередодні тесту він приходив до авдиторії й робив на дошці нотатки. Потім він сідав на своє місце й вивчав їх, щоб у день тесту за необхідності візуалізувати ці запис и й згадати потрібну інформацію. Сам не усвідомлюючи, Річард намагався скористатися перевагами когнітивного феномену під назвою принцип специфічного кодування.

Цей принцип такий: інформація запам'ятовується краще, коли контекст, у якому ви її вивчаєте (кодування), збігається з контекстом, у якому її потрібно відтворювати. І навпаки: коли контексти не збігаються, пам'ять може підвести. Можливо, таке траплялося і з вами. Ви чудово запам'ятовували слова на заняттях і легко здавали тести. Але тільки-но ви намагалися застосувати ці слова в умовах реального життя, вони ніби випаровувалися з голови. Не звинувачуйте в цьому свій вік, звинувачуйте принцип специфічного кодування. Проблема виникає, коли ви вчили слова в одних умовах, а хочете застосувати їх у інших.

Не забувайте також, що контекст означає не лише зовнішнє оточення. Принципу специфічного кодування підлягають інші характеристики, наприклад внутрішній афективний стан. Так, люди, які вчать слова, вживаючи алкогольні напої, краще пам'ятають їх підшофе, ніж на тверезу голову. Ветерани війни в Перській затоці частіше демонструють негативні симптоми посттравматичного стресового розладу, коли наближається річниця події, що спричинила стрес. Настрій також впливає на здатність згадувати інформацію. Знання простіше видобути з голови, якщо настрій, у якому завчався матеріал, збігається з настроєм, у якому його згадують. Наприклад, якщо ви гніваєтеся, вам легше згадати інші випадки або ситуації, коли ви відчували себе так само. Це пояснює те, чому під час суперечки її учасники нагадують один одному попередні сварки, навіть якщо вони не мають стосунку до поточної ситуації.

Знаючи, що засвоєння матеріалу залежить від настрою, можна здогадатися, що якщо ви спокійні й розслаблені на заняттях, то хвилюючись на іспиті, ви продемонструєте нижчі результати. Ні, ми не радимо хвилюватися й турбуватися на заняттях. Просто якщо ви краще згадуєте інформацію на заняттях, ніж під час тесту, не звинувачуйте свій вік або когнітивні здібності, це всього лише наслідки специфічного кодування. Це нормально й трапляється з людьми різного віку. Звичайно, неможливо вивчати інформацію у всіх можливих контекстах і настроях, щоб уникнути провалів у пам'яті через ефект специфічного кодування або в залежності від настрою. Однак, вивчаючи іноземну мову, дорослі можуть зробити щось, щоб змусити специфічне кодування працювати на них або хоча б послабити його вплив. Один із способів полягає в тому, щоб вивчати мову якомога ближче до тих умов, у яких ви будете її застосовувати.

Наприклад, у якийсь момент вивчення португальської Річард жив у Ісландії. Він на місяць поїхав до Бразилії, щоб інтенсивно позайматися, а потім повернувся до Ісландії, звідки намагався скласти тестування по телефону португальською. І провалився. Але оскільки він вчений-когнітивіст, він обдумав, що пішло не так, і вирішив спробувати знову. Тому він знову вирушив до Бразилії, але цього разу постарався, щоб внутрішній і зовнішній контекст кодування відповідали тому, у якому йому доведеться складати тест. Річард навіть розмовляв зі своїм викладачем португальської мови по телефону для тренування. Він знову спробував скласти тест (цього разу в Бразилії) і впорався, що дозволило йому піти на дипломатичну службу. Однак не дивно, що коли Річард складав очний іспит (необхідний, щоб переконатися, що тест по телефону складала та сама людина), він показав не такий гарний результат, оскільки контекст цього іспиту відрізнявся, а рівень його володіння мовою був не настільки високий, щоб звільнитися від впливу контексту. Однак Річард набрав достатньо балів, щоб екзаменатори переконалися: він не обманював під час складання телефонного тесту.

Перемикайтеся

Незважаючи на наявність ефекту специфічного кодування навіть у носіїв, більшість із нас прагне такого рівня володіння мовою, за якого залежності від контексту не буде. Для цього важливо змінювати місце, час і спосіб вивчення мови, тобто скористатися ефектом розподілу практики. Якщо у вас є на заняття дві години, то краще позайматися годину, потім перерватися на інший вид діяльності, а потім знову повернутися до вивчення матеріалу. Розподіл практики залежить від часу, проте ми пропонуємо змінювати контекст. Ми не маємо на увазі варіант позайматися вдома, а потім піти з тим же зошитом до бібліотеки. Краще буде годину позайматися письмово, а потім зустрітися з носієм мови, у розмові з яким ви зможете потренувати щойно вивчені слова.

Про розподіл практики слід пам'ятати таке: щоразу, коли ви будете повертатися до матеріалу, у вас буде виходити гірше, ніж тоді, коли ви закінчували попереднє заняття. Це не просто нормально, це саме те, що вам потрібно. Сенс розподіленої практики в тому, щоб дати можливість забути матеріал і вивчити його заново через деякий час. І оскільки повторне вивчення відбувається швидше, ніж з нуля, ви щоразу трохи по-різному підвищуватимете засвоєння матеріалу. Якщо ви при цьому мінятимете й місце вивчення, то зменшите ефект попереднього специфічного кодування й дозволите собі користуватися мовою більш вільно в різних ситуаціях.

Відволікаючись від занять, ви ще сприяєте інкубаційному ефекту. Як виявилося, відступивши вбік від розв'язуваного завдання, простіше знайти вдале рішення й проявити творчий підхід. Крім того, доведено, що сон також сприяє інкубаційному ефекту. Який висновок варто зробити з цього? Обов'язково займайтеся, але якщо відчуєте, що заплуталися чи застрягли на одному місці, зупиніться й займіться чимось іншим. Чим завгодно, можете навіть поспати. Повернувшись до матеріалу, що вивчається, ви здивуєтеся, як багато ви пам'ятаєте.

Переклад: Світлана Стрельчук