Чому зберегти одне старе вуличне дерево набагато краще для людей і природи, ніж садити багато нових
Авторка: Мері Ґаґен, професорка фізичної географії Університету Суонсі.
Завдяки вікторіанським планувальникам багато британських вулиць були спроєктовані з акцентом на значну кількість великих дерев. Тому, оскільки 84% населення проживає в міських районах, більшість людей частіше зустрінуть дерева на вулицях, ніж у лісах.
Велика Британія є однією з найменш лісистих країн Європи (з охопленням 13% порівняно з середнім показником по ЄС у 38%), і, таким чином, її вуличні дерева є ще більш цінними.
Це стало зрозумілим, коли Велика Британія вперше запровадила карантин навесні 2020 року, і багато людей проводили більше часу на місцевих вулицях і в парках. Онлайн-застосунок Tree Talk збільшив кількість користувачів у 50 разів, бо люди закохалися в їхні місцеві «вуличні дерева».
Вони зробили це цілком правильно. Деревина вуличних насаджень зберігає вуглець, а їх коріння та крони підтримують життя дикої природи та сповільнюють атмосферні опади, зменшуючи міські повені. Транспірація (процес випаровування води з поверхні рослин) та тінь від їхнього покриву знижують температуру в спекотні дні, а листя, що затримує забруднення, знижує поширеність астми.
І на додачу, якщо цих екосистемних послуг недостатньо, – наявність дерев на наших вулицях зменшує рівень злочинності та покращує психічне здоров’я та добробут. Одне доросле вуличне дерево може мати чисту вартість екосистемних послуг у тисячі фунтів стерлінгів.
Вирубка великих дерев
На жаль, у Великій Британії є шкідлива звичка вирубувати вуличні дерева. Щодня зрубують до 60 дерев, щоб звільнити місце для будівель та інфраструктури, наприклад, доріг чи каналізації. Рівень вирубок також може зрости, оскільки розвиток прискорюється, а уряди пом’якшують правила планування, щоб сприяти відновленню економіки після пандемії.
Саме більші вуличні дерева найчастіше стають жертвами забудови, тому що це виклик для містобудівників.
Великі породи, як-от платан лондонський, бук і дуб, потребують дорогих, ретельно сконструйованих ям для дерев, щоб допомогти їм безпечно рости в оточенні бетону і запобігти нищення тротуарів з-під землі своїм корінням. Однак, якщо ми цінуємо природу, такі витрати більш ніж компенсуються – один зрілий дуб виробляє сотні тисяч літрів кисню на рік і підтримує тисячі видів птахів, комах, лишайників і грибів.
Через вирубку дерев у містах постійно виникають сутички між мешканцями та радами. Однак, коли міська рада Шеффілда кілька років тому увійшла в програму підрядників, в рамках якої вирубили понад 5000 дерев, протести набули міжнародного розголосу.
Зараз ради обережно ставляться до проблем вуличних дерев і часто намагаються заспокоїти громадськість, стверджуючи, що вирубка пом’якшується, висаджуючи кілька менших дерев, щоб замінити кожне велике зрублене. Коли місцева влада, як-от міська рада Суонсі, стверджує, що розвиток призведе до «більшої кількості дерев», вони, звичайно, мають рацію, але це не до кінця правда.
Так само, як будь-яка дитина зрозуміла б, що її обкрадають, якщо дати монету в 2 пенні та 1 пенні замість фунтової монети, знищення великих видів дерев і заміна їх на дрібні призводить до чистої втрати екосистемних послуг.
Джо Коулз, активіст з питань міських насаджень, відповідальний за роботу благодійної організації Woodland Trust в Шеффілді, описує це як форму зеленого замилювання. «Якщо ми оцінимо зелену інфраструктуру на тому ж рівні, що й сіру, то великі вуличні дерева стануть надто цінними, щоб їх втратити, – каже він мені. – Поки не буде визнано, що великі дерева, яким потрібні десятиліття, щоб досягти зрілості, мають значну цінність – факт, заснований на наукових доказах, – ми продовжуватимемо чути хибні, але зручні твердження, що більша кількість невеликих дерев для заміни є достатньою компенсацією для полегшення розвитку».
Для дерев розмір дійсно має значення. Річна чиста екологічна користь від посадки великого дерева на 92% більша, ніж від посадки невеликого. Зрілі вуличні дерева роблять усе: від позитивного впливу на масу дитини при народженні серед нижчих соціально-економічних верств населення до підвищення стійкості до основних життєвих подій серед людей, які живуть у зоні видимості зелених насаджень. Споживачі проводять більше часу на вулиці, обсадженій великими деревами.
Великі вуличні дерева є найціннішим активом зеленої інфраструктури міст і коли цю цінність не помічають, трапляються катастрофи. Навіть перемога у конкурсі «Дерево року» у Великій Британії у 2020 році не змогла врятувати «Дерево щасливої людини» у лондонському районі Гекні від вирубки у 2021 році, щоб звільнити місце для нового житлового комплексу.
Понад 25 000 підписантів петиції виступали проти вирубки здорового 150-річного лондонського платана, при цьому навіть забудовники визнали, що цього можна було б уникнути, якби відбулися попередні консультації.
Є надія на зміни у формі стратегій з догляду за деревами, що встановлюють правила, які керуватимуть забудовою та плануванням і вимагають консультацій з громадою. Вони є цінним інструментом для майбутніх поколінь міських дерев.
Бристоль, який цілком можна назвати провідним зеленим містом Великої Британії, прийняв норматив заміни дерев, щоб гарантувати, що посадка нових дерев суттєво компенсує втрату вуглецю та екосистемних послуг там, де вирубки неможливо уникнути. Стандарти заміни дерев забезпечують посадку достатньої кількості дерев, щоб компенсувати кожне втрачене, і кількісно визначають фінансовий внесок, який забудовники повинні зробити, якщо вони вирішать зрубати дерево.
Навіть епіцентр боротьби за дерева, Шеффілд, просунувся вперед, об’єднавши людей для розробки нової робочої стратегії партнерства щодо вуличних дерев, яка цінуватиме вуличні дерева за принесену користь людям, місту та навколишньому середовищу.
Ці стратегії дозволяють місцевим органам влади зобов’язувати забудовників цінувати розмір дерева та загальну площу крон дерев у місті. Ідея полягає в тому, щоб припинити «підраховувати стовбури», щоб приховати знищення великих дерев та їх заміну меншими деревами, які є менш цінними з точки зору зберігання вуглецю, екосистемних послуг і навіть добробуту людей.
Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «Why keeping one mature street tree is far better for humans and nature than planting lots of new ones» в журналі The Conversation 1 лютого 2021 р.
Переклала Євгенія Яременко.
