Толя Недоля. Вибрані вірші зі збірки Там. Ч. 5
КРУГОВЕРТЬ
Ти знов уривками
Кроїш тихе життя,
Ти знову красою
Гортаєш сірі картинки,
Неначе не змирилась -
Не спали почуття,
І досі ще вишукуєш
Незаймані сторінки.
Ти хочеш прогорнути
Цю книгу до кінця.
Ти хочеш розгадати
Усі рядки і знаки.
Шукаєш недомовлені
Слова та відчуття,
Викреслюєш прочитані
Невпізнані ознаки.
Та треба заспокоїтись
І рухатись вперед,
Не витрачати час
На пошуки помилок.
Нема нічого дивного -
Падіння або злет.
Якщо любов захопить нас -
Цю круговерть не спиниш!
23.02.2025
ЧЕКАЄ ВЕСНУ
Та, хто чекає весну,
Холоду не радіє!
Будиться ледве зі сну,
Сонце відчути воліє.
Щоби засліплював блиск
Снігу, що тане на воду,
Щоби поменшився тиск
Зимнього на природу!
Весна витягує цвіт
Із мерзлих бруньок на деревах,
Простір заповнює спів
Й щебет птахів мережевий!
Та, хто чекає любов,
Байдужих очей не пробачить!
Пристрасті й жаги вогонь
В щирому погляді бачить!
Тільки для неї сюди
Навідалось ранішнє світло!
У тих, хто кохає, завжди
В серці весна, або літо!
27.02.2025
НЕ ПОБАЧИВ
Кохання вбиває повільно,
Якщо воно невзаємне.
Здається, що серце вже вільне -
Насправді воно невід’ємне
Від важких думок про минуле,
Від суму, що в пастку замкнуло,
Від розбрату, переживання,
Від відчаю і незнання!
Навіщо? Невже так погано?
Чому так несправедливо?
Невже я настільки негарна?
Чому моє серце зомліло?
З тобою нам не судилось?
Чому мої очі не сяють,
Коли цю любов пригадаю?
А може ці роздуми марні?
А може ти просто незрячий -
Моєї краси не побачив?
Дарма моє щастя змарніло,
Якби ж то сказати посміла:
- Якщо мої сльози не бачив -
Кохання тобі не пробачить!
28.02.2025
НЕПІДВЛАДНЕ
Якби я був молодшим на пів року,
То погляд випромінював би спокій.
Я не шукав би зустрічі з тобою,
Мені б достатньо було свого болю!
А зараз все змінилося – сумую,
У спогадах біля твоїх мандрую,
Бо розумію – зустріч неможлива:
З твоєї пам’яті моє кохання змило!
Рясним дощем пройшлося по дорозі,
Яка прямує далі, я не взмозі
Цей рух ні зупинити, ні змінити,
Тож доведеться якось далі жити
І згадувати ці бездонні очі,
Що полонили моє серце так нещадно!
Забути їх не можу – дуже складно!
Та навіть захотів якби...
Скажу відверто, що не хочу!
Мені кохання, мабуть, непідвладне!
01.03.2025
МОЇ НЕРВИ
Я живу в чужому просторі.
Все навколо покрите інієм.
Не так складно і досить просто тут,
Та зі мною нічого спільного!
Я не знаю куди подітися -
Сірі хмари мене окутали!
Давно кинув, тому не спитися!
Мої мрії стали забутими.
Відбиваюсь – тримає втрачене!
Забуваю – воно нагадує!
Я не можу себе пробачити,
А дароване мене не радує!
Щастя плине не там, де хочеться,
А байдужість мене заплутала!
Як не спинюсь – серце спустошиться,
Заспокоюсь – воно не слухає!
Я б змінився, але не впевнений!
Я б дістався, та не зачеплюся!
Мої нерви з красою змелені,
Та на неї не поведуся!
03.03.2025
ВРАЗИТЬ
Кохання вразить?
Ну як тобі сказати:
- Ні не одразу...
Ти не зможеш опиратись!
Забудеш всі свої вимоги.
Бажання будуть іншими
Неначе всі дороги
Закрутяться,
Щоби разом зібратись!
Ти будеш зневажати остороги,
Але, насправді,
Ти не станеш опиратись
Своїм чуттям!
Що можу ще сказати:
- Кохання вразить!
Будь обережна,
Щоби не зірватись!
Щоб високо його тримати!
Не жди на допомогу!
Лише слідкуй,
Щоби в собі не заблукати:
Воно ж безмежне! –
Хіба щось можна ще додати?
04.03.2025
МОЯ МРІЯ
Моя мрія десь дуже далеко -
Там, де я її не дістану!
Моя мрія - не рай і не пекло -
Я туди поспішати не стану!
Моя мрія - це промінь у вікна,
Що настирливо зранку постукав!
Це примружені сонцем повіки,
Це весняні навколишні звуки!
Моя мрія – це звабливе щастя
Кожен ранок тебе цілувати!
Це не марення про казна-що -
Моя мрія – попросту кохати!
Хоч кохання мене не чекало,
Серце б’ється за нього невтомно,
Таємниці про мене дізналось,
Надихає мене невгамовно!
Моя мрія – це бути собою,
Щоб долати проблеми свідомо!
Моя мрія – це поряд з тобою
Зустрічати разом невідоме!
Час і люди руйнують нещадно
Мою мрію, на вигадку схожу!
Моя мрія – це просто і складно
Та без неї я жити не можу!
05.03.2025
МИНАЄ
Моє життя не крутиться,
Воно лише минає!
Хотілось якось втрутитись,
Та що робить – не знаю.
Воно неначе в пошуках -
Не піддається впливу!
Я зупинитись прошу,
Та тільки розізлила!
Як зустрічаю радісне,
Спиною повертає!
Лише знущання, заздрощі –
Нікого не кохає!
Воно таке заведене,
Що розвернути важко!
Усе в звичайне зведене,
А я бажаю казку!
Воно так пролетить дарма,
Якщо не пригальмує!
Найважче я роблю сама -
Самотність не рятує!
Шукаю бажану любов
Десь там за поворотом!
Тому женуся знов і знов,
Щоб вирватись з болота!
07.03.2025
ЗРОЗУМІТИ ЖІНКУ
Скажу відверто:
Зрозуміти жінку неможливо!
На перший погляд
Це здається надто просто!
Та те, що ти вважаєш за важливе,
Насправді за важливістю – відносне!
Її турбують зовсім інші речі,
Які насправді і тобі запали:
Який у неї вигляд, як тримає плечі,
Чи почуття у серці запалали!
Ці вогники, які вона пускає,
Тебе навряд чи в байдужим залишать!
І зачіска, і образ, і настрій надихає,
Ти впевнений - їй дуже, дуже личить!
Це свято наче трапилось навмисно,
Щоби красою весну прилучала!
І навіть це підібране намисто -
Лише для того, щоб весна буяла!
Скажу відверто, що занадто важко
Цю неземну істоту зрозуміти!
Але якщо захочеш справжню казку,
Її потрібно просто полюбити!
08.03.2025
ШОУ
Не знаю, чи весна мене рятує,
Чи час загоює мої глибокі рани,
Чи разом перетягують з омани
Тих сподівань і мрій,
Які реальністю не стали?
Мені здається,
Світ змінився невпізнанно:
Минають, відбуваються події
Щоденно і безперестанно!
Небажано, щоб дні щасливі
Мене ігнорували, оминали;
Щоб рухались вперед,
Не пам’ятаючи про тих,
Хто участь брали в змінах!
Ось така картина - не влаштувала б!
Тому шукаю місце у колисці щастя,
Бо сьогодення швидко плине -
Стає минулим,
А я піклуюсь про своє майбутнє,
Борюсь, не підлаштовуюсь!
Інакше так і згине
Життя, як швидкоплинне шоу,
Якого наче й не було,
Бо що не зробиш –
Все одно забули б!
11.03.2025
