Уривок книги: «У чому ваша проблема? Мистецтво нешаблонного мисленя». Томас Веделл-Веделлсборґ
Портал Експеримент ділиться з вами цікавими книжковими новинками, які виходять в українських видавництвах.
У видавництві «Віват» вийшла книга «У чому ваша проблема? Мистецтво нешаблонного мисленя». Томас Веделл-Веделлсборґ.
Публікуємо уривок для ознайомлення.
Щодня розумні й талановиті люди по всьому світі припускаються помилок лише тому, що розв’язують не ті проблеми. Через це з’являються мобільні застосунки, якими ніхто не користується, відкриваються заклади, які стоять порожнем... Бізнес втрачає час і гроші. Великі компанії банкрутують.
Томас Веделл-Веделлсборґ, експерт в галузі розв’язання проблем і впровадження змін, певен: усього цього можна уникнути, якщо освоїти рефреймінг — уміння переформульовувати проблеми, ставлячи правильні запитання на етапі планування. Тоді ухвалені рішення будуть ефективними, ідеї креативними, а ризики мінімальними.
Уривок з книги:
Спочатку зробіть фреймінг проблеми
На моніторі дизайнера Метта Перрі наклеєний жовтий стикер з простим запитанням :
Яку проблему ми намагаємося розв’язати?:
Метт працює у Harvard Business Review. Разом зі Скоттом Берінато, Дженніфер Ворінг, Стефані Фінкс, Еллісон Пітер та Меліндою Меріно він належить до команди, яка створила цю книжку.
Одразу після нашої зустрічі в їхньому просторому бостонському офісі Метт надіслав мені електронного листа:
Один і той же стикер наклеєний на моєму моніторі вже рік. Це — просте запитання, але таке корисне нагадування в багатьох ситуаціях. Ось чому саме цей запис залишається тут (ха!), на моєму моніторі, на відміну від деяких інших, не таких незмінних.
На перший погляд, наголошення на простому формулюванні проблеми здається незрозумілим. Чи не очевидно, що ми маємо це зробити? Чому саме цей стикер залишається тут, замість якоїсь іншої безсмертної дизайнерської мудрості? («Завжди вдягайтеся в чорне»).
Поговоріть з будь-ким, хто розв’язує проблеми інших людей за гроші — не лише з дизайнерами, а і з юристами, лікарями, консультантами з керування, тренерами або психологами, — і ви отримаєте ту саму настійну рекомендацію: почніть із запитання, у чому полягає проблема.
Так починається і процес рефреймінгу. Простіше кажучи, ви маєте:
► Створити коротке формулювання проблеми, в ідеальному разі — записати проблему як повне речення: «Проблема полягає в тому, що…». Якщо ви працюєте з групою, використовуйте фліпчарт, щоб всі дивилися на одну й ту саму поверхню.
► Поряд із формулюванням намалювати мапу зацікавлених осіб з переліком людей, причетних до проблеми. Зацікавленими особами можуть бути не лише люди, а й компанії або організації.
Пам’ятайте:
- Важливо записати проблему. Хоч би як це здавалося просто, це забезпечує надзвичайно багато важливих переваг. Зробіть це, якщо можливо.
- Запишіть проблему швидко. Формулювання проблеми не має бути ідеальним описом проблеми. Це — просто сировина для подальшого процесу. Уявіть, що це — великий шматок глини, який ви поклали на стіл, щось матеріальне, у що ви маєте занурити руки, коли почнете працювати.
- Використовуйте повні речення. Перелік ключових моментів або описання проблеми одним реченням ускладнює рефреймінг.
- Формулюйте коротко. Рефреймінг ефективніший, коли ви обмежуєте описання проблеми кількома реченнями.
Якщо ви вирішили опрацювати деякі зі своїх власних викликів, пропоную вам зробити тут паузу, щоб створити формулювання проблем і мапи зацікавлених осіб, перш ніж продовжити. Використовуйте для кожної проблеми окремий аркуш паперу.
Навіщо записувати свої проблеми?
Запис своїх проблем дає багато користі. Ось деякі з вигод:
► Це трохи знижує швидкість. Запис створює простір короткого природного усвідомлення, що переспрямовує імпульс і запобігає поспішному переходові людей у режим ухвалення рішень.
► Це змушує вас мислити конкретно. Проблеми можуть бути дуже незрозумілими, коли існують у вашій голові. Коли ви їх записуєте, це створює ясність.
► Це створює психологічну дистанцію. Легше дивитися на проблему об’єктивно, якщо вона існує як фізична річ окремо від вас.
► Консультантам є з чим працювати. Консультантам легше вам допомогти, коли перед ними — запис проблеми. Запис надзвичайно збільшує кількість позицій, які люди можуть тримати у своєму психологічному робочому просторі.
► Це створює ідеї для дискусії. Коли людям спадають на думку ідеї, ви можете швидко вказати на формулювання і поцікавитися: «Чи розв’язує ідея цю проблему?». (Іноді ідея може змусити вас змінити формулювання проблеми: це теж добре. Мета полягає не в тому, щоб дотримуватися першого фреймінгу, а в тому, щоб тримати в полі зору і проблеми, і розв’язки.)
► Це створює документальне свідчення. Якщо ви працюєте на клієнта, запис формулювання проблеми може допомогти вам у майбутньому уникнути конфліктів. Пам’ять людей оманлива, без запису проблеми існує ризик, що в клієнтів виникнуть хибні спогади щодо того, яку проблему вони попросили вас розв’язати.
До якого типу належить ваша проблема?
Коли перед вами лежить формулювання проблеми, наступний крок — розглянути її. Щоб підготуватися до розгляду, повернімося до ранніх часів досліджень фреймінгу проблеми, щоб вивчити деякі інші способи представлення проблем.
У 1960-ті, майже через десять років після досліджень сфери креативності, впливовий педагог Джейкоб Ґетцелз зробив ключовий висновок. Він помітив, що проблеми, яких нас учать розв’язувати в школі, часто дуже відрізняються від тих, з якими ми стикаємося в реальному житті.
У школі проблеми представлені точно та акуратно: «Це трикутник! Якщо одна сторона бла-бла-бла, яка довжина третьої сторони?». Що дуже зручно, проблема з’являється в кінці розділу про теорему Піфагора, надаючи нам досить точне уявлення про те, як ми могли б її розв’язати. Ґетцелз називає це представленими проблемами, наша робота — застосувати розв’язок, не заглиблюючись у проблему надто сильно.
На перших посадах, які ми дістаємо, представлені проблеми спільні: «Начальниці потрібний огляд цих трьох маркетингових звітів. Зробіть огляд цих трьох звітів і підготуйте для неї». Але ми йдемо вгору кар’єрними сходами, починаємо розв’язувати складніші питання, проблеми дедалі частіше з’являються у трьох інших формах, кожна з яких становить специфічний виклик:
- Неприємність через невизначений безлад або больове місце;
- Мета, якої ми не знаємо, як досягти;
- Розв’язок, який хтось уподобав.
Щоб опанувати мистецтво діагностики проблем — Ґетцелз говорить про ідею знаходження проблем, — корисно глибше зрозуміти ці три типи.
