Юстінас Марцінкявічюс. Туга
Туго божественна, здорова будь!
Ти — дня провалля й ночі піки білі,
Ти — тремкіт листя, чорних зір могуть,
Вогонь у перетомленому тілі.
З тим, що ненавиджу, з тим, що люблю,
З повітрям, із землею, із водою
Мене знаходиш, як зерно — ріллю,
І сієшся в мені сама собою.
Тебе приймаючи, в тобі тону
І вірю — з тебе, ніби з океану,
Я на поверхню випливу незнану.
Вхлинатиму, не клявши талану,
Твого пломіння силу очисну,
Аж сам золою радісною стану.
Переклав Дмитро Павличко
Твори
- Буття
- Дві жінки
- Жалітиму інших
- Життя поета
- Крижані квіти
- Лось
- Мов глибокі хвилі — день по дневі
- На світанні
- Натхнення
- Роздум
- Серпень
- Стара азбука
- Туга
- Шкільна муза
- Шосе індустрію грає
Критика
