(1809–1849)
Едгар Аллан По щасливо поєднував у собі два великі дари — поета і новеліста, маючи, крім того, талант критика і філософський склад розуму. Письменник мав великі й аж ніяк не поверхові знання в галузі точних наук і філософії, гострий і неортодоксальний розум, високу культуру мислення.
Перу Едгара По належить близько сімдесяти оповідань, дві повісті, одна незакінчена драма, кілька десятків віршів, дві поеми, кілька естетичних трактатів, безліч критичних статей, есе, нотаток, афоризмів.
Торжество ординарності, страх і ненависть до всього нетрадиційного, виняткового, підміна духовних радощів бездушністю та автоматизмом існування лякали Е. По. Він відчував могутність злих сил, які визначають людське життя. Світ Едгара По страшний. У ньому панує Морок, Жах, Смерть.
Письменника приваблювало насамперед дивне, химерне, несподіване, що виражається через гротеск, фантастику, символіку — все те, що надавало зображуваному ефект новизни.
Твори
Критика
- Балада Едгара Аллана По «Аннабель Лі» в українських перекладах
- Дивний талант Едгара По
- Занурюючись у темні глибини свідомості
- Інша література
- Образ «прекрасної жінки» в психологічних новелах Едгара Аллана По
- «Серце ранив жах казковий...» (Вірш Едгара По «Крук»)
- Стихія повітря в новелістиці Едгара По: шанобливий діалог із Гастоном Башляром
- Східна казка, жіноча тема та західні стереотипи у творчості Едгара Алана По
- Українське життя Едгара Аллана По
