Едгар Аллан По. Сон уві сні
Я цілую вас в чоло!
І, тепер, як все пройшло,
Вам зізнаюсь, що було –
Вірно те, що дні мої
Всі минули як у сні.
Як надії вже нема
Чи удень, чи як пітьма,
Сон чи яв – не все одно,
Як нема її давно?
Все, що снилось, а чи ні –
Сни мої, що уві сні.
Шум, стою я, навкруги
Хвилі б‘ються в береги,
І держу у кулаку,
Жменю з золота піску –
Мало як лишилося!
Все крізь пальці й змилося,
Поки плачу – плачу я!
Боже! Як утримати,
Те, що може згинути?
Боже! Що я в силі
Не віддати хвилі?
Все, що снилось, а чи ні –
Сни мої, що уві сні?
Переклад Віталія Гречки
Твори
Критика
- Балада Едгара Аллана По «Аннабель Лі» в українських перекладах
- Дивний талант Едгара По
- Занурюючись у темні глибини свідомості
- Інша література
- Образ «прекрасної жінки» в психологічних новелах Едгара Аллана По
- «Серце ранив жах казковий...» (Вірш Едгара По «Крук»)
- Стихія повітря в новелістиці Едгара По: шанобливий діалог із Гастоном Башляром
- Східна казка, жіноча тема та західні стереотипи у творчості Едгара Алана По
- Українське життя Едгара Аллана По
