(1897-1937)
У бурхливий плин різних ідейно-естетичних течій 1920-30-х років, означених небаченим доти піднесенням української творчої думки, духом відродження національної культури, Валер'ян Поліщук увійшов як представник літературного авангарду. І як поет, і як особистість В. Поліщук — фігура суперечлива буквально в усьому — і у власних мистецьких концепціях, і у ставленні до художньої спадщини та творчості сучасників.
Народна пісня, український фольклор були для В. Поліщука джерелом багатьох поетичних експериментів. Увага до фольклору як етично-філософської системи поєднувалася в нього з послідовним, часом аж надмірним прагненням до розширення проблемно-тематичних обріїв поезії, її виключного морального розкріпачення. Це виявилося в загостреній увазі письменника до інтимних сторін людського життя, ексцентричній зосередженості на власній персоні. Не дивно, що дещо еротизована поезія В. Поліщука викликала бурхливу реакцію публіки.
Навколо імені Валер’яна Поліщука витворився ореол скандальності, завдяки якому, до речі, це ім'я і набуло особливого розголосу.
Твори
- Акварель
- Благословенний сірий ранку мій
- Боротьба
- Бунт матерії
- Верховини
- Відбиток
- Відносність
- Газела
- Градація
- Еротичний сполох
- Жінка
- Кохання
- Літнє
- Любов
- Мила
- Мій дух
- На Мавський Великдень
- Не байдужі мені
- Незрівнянна
- Огні
- Останній лист
- Передосіння елегія
- Пінисті дерева
- Радіо
- Смолистий соняшника дух
- Сполука
- Танка
- Три танка
- Футурйози
- Цвіркуни
Критика
- Валер’ян Поліщук: голос українського авангарду, загублений у Сандармосі
- Валер’ян Поліщук та проблема авангардизму в українській літературі
- Епістолярний травелог Валер’яна Поліщука
- Один з «розстріляного відродження»
- Особливості поетики ранніх поем Валер’яна Поліщука
- Поет із покоління сіячів
- Проблема звукової фактури літературного матеріалу у теоретичних рефлексіях Валер’яна Поліщука
- Сучасна рецепція творчості Валер’яна Поліщука
