Валер’ян Поліщук: голос українського авангарду, загублений у Сандармосі

Оновлено: 02.02.2025

Культурний розквіт 1920-х років, відомий як «Розстріляне відродження», дав Україні багато яскравих митців, серед яких і Валер’ян Поліщук. Він був не лише письменником, а й ідеологом українського модернізму, котрий прагнув творити літературу, яка могла б конкурувати з найкращими європейськими зразками. Однак його життя обірвалося через сталінські репресії – у 1937 році він був розстріляний в урочищі Сандармох.

Цікаві факти з біографії Валер’яна Поліщука

Народження. Валер'ян Поліщук народився 1 жовтня 1897 року в селі Більче, що на Волині. Він походив із сім'ї бідного селянина Левка Поліщука, що, ймовірно, вплинуло на його світогляд.
Навчання та освіта. Хлопець з дитинства виявляв велике бажання вчитися. Спочатку він навчався у школах сусідніх сіл, а згодом у гімназіях Луцька та Катеринослава.
Перший вірш та мова творчості. Важливо зазначити, що свій перший вірш Поліщук написав у 1913 році українською мовою. Це рішення вирізняло його з-поміж багатьох українських поетів того часу, які часто писали російською.
Вища освіта та участь у визвольному русі. У 1917 році Поліщук розпочав навчання у петроградському інституті цивільних інженерів. Проте, ставши свідком жовтневого перевороту, повертається в Україну й активно включається у визвольний рух. Цей період відзначився його боротьбою проти гетьманського режиму Павла Скоропадського, а також організацією Боремельського волосного земельного комітету у 1918 році.
Продовження навчання та літературні знайомства. У 1920 році Валер'ян Поліщук вступив на історико-філологічний факультет Кам'янець-Подільського державного українського університету. Тут він зав'язав багато знайомств серед літераторів, що сприяло розвитку його творчості та допомогло організувати літературну групу «Гроно».
Переїзд до Харкова й активна письменницька діяльність. У 1920 році Поліщук з'являється в Києві, де співпрацює з газетою «Більшовик», а наступного року переїжджає до Харкова. Саме тут розгортається його активна письменницька діяльність. Протягом 15 років він видав 40 книг, серед яких було 15 збірок поезій та низка дитячих книжок.
Творчий стиль та верлібр. Валер'ян Поліщук став відомий насамперед як поет. У своїх творах він надавав перевагу верлібру - вільному віршу, оскільки вважав, що саме ця форма здатна найкраще передати ритм та дух нової епохи.
Літературні організації та група «Авангард». Спочатку Поліщук належав до літературної організації «Гарт», проте у 1925 році заснував у Харкові групу «Авангард», що ставила за мету оспівування модерної цивілізації та світу технічної революції.
Особисте життя та сім'я. У Харкові у 1922 році Поліщук знайомиться із сестрами Конухес - Лідією та Оленою. Він підтримував чутки про роман з обома сестрами, хоча одружився з Оленою, котра народила йому двох дітей. Він дав їм незвичайні імена - Марк-Реон та Люцина-Електра, що відповідало його авангардному світогляду.
Стосунки з Павлом Тичиною та Миколою Хвильовим. На початку 1920-х років Поліщук підтримував тісні стосунки з Павлом Тичиною, який мав значний вплив на його творчість. Також він заприятелював з Миколою Хвильовим.
Прагнення до модерної культури та європейська орієнтація. Як і Хвильовий, Поліщук прагнув створювати модерну українську культуру, яка була б орієнтована на європейські цінності та ідеї. Про це він писав у своїх публіцистичних статтях та літературних творах, відстоюючи ідею універсального мистецтва, що існує поза часом і простором.
Подорожі та творчість. У 1929 році Поліщук вирушає до Польщі, а згодом до Німеччини. Ці подорожі стали для нього джерелом натхнення. Під їхнім впливом він пише та видає кілька збірок поезій, історичний роман “Григорій Сковорода”, а також твори для дітей.
Поїздка на Донбас. У 1930 році Поліщук відвідав Донбас, що стало поштовхом до написання його книги «Повість металу й вугілля. Книжка про Донбас», яка була надрукована в Харкові наступного року.
Репресії та арешт. Наприкінці грудня 1934 року Валер'яна Поліщука разом з іншими письменниками, серед яких Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний та Євген Плужник, заарештували за звинуваченням у приналежності до так званого «Центру антирадянської боротьбистської організації».
Звинувачення та позиція Поліщука. Під час допиту Поліщук заявив, що підтримував ідею Соборної України та прагнув розширити кордони українізації. Йому також пригадали його запитання Сталіну у 1929 році щодо приєднання Кубані та Воронежчини до України.
Засудження та розстріл. Закрите засідання суду, що відбулося наприкінці березня 1935 року, винесло Поліщукові вирок у вигляді 10 років ув'язнення в концтаборах. Проте він не вийшов на волю. 9 жовтня 1937 року йому та іншим українським інтелектуалам, ув'язненим на Соловках, було винесено смертний вирок. 3 листопада 1937 року Валер'яна Поліщука розстріляли в урочищі Сандармох.
Збережений архів. Значна частина архіву Поліщука збереглася завдяки його дружині Олені та дочці Люцині-Електрі. Сьогодні ці матеріали знаходяться на зберіганні в Інституті літератури НАНУ та Інституті рукописів НБУВ, що дозволяє дослідникам вивчати його творчість та спадщину.

Валер’ян Поліщук був одним із тих митців, хто прагнув створити модерну українську літературу, орієнтовану на європейські культурні тенденції. Його творча спадщина викликає неоднозначне сприйняття, адже в деяких творах він підтримував радянську ідеологію. Однак його головна мета полягала в тому, щоб сформувати мистецтво, яке існувало б поза політичними режимами, – мистецтво поза часом і простором. Сьогодні його ім’я повертається з небуття, а його твори перевидаються, даючи можливість оцінити внесок Поліщука в українську культуру.

Біографія

Твори