Валер'ян Поліщук. На Мавський Великдень
Іду полями, полями,
Поміж житами...
Так і здається, що мавка вигляне,
Усміхнеться очима, повитими поволокою,
Простягне руки: «Візьми мене до себе, візьми мене;
Поглянь, як хмари розтали у небі глибокому,—
Так і молодість твоя пролине, милий мій...
Тоді, як жито буде без зелених вій,
Для поля зрілого я жити перестану».
Іду полями зеленохвилястими —
У промінні сонця черкає білим ластівка.
За межею польові русалки...
Виглядають волошками з-поміж жита сині очі їх,
Розлягається в колосі срібний шелест-сміх —
Співають мавки:
«Шуми, шуми ти, житечко,
Шуми,
Розкидай споловілі косоньки,
Як ми,
Хвилюй шовковий колос свій,
Хвилюй,
Нехай зомлілі грудоньки
До хвиль тих притулю...
Приходь до мене, милий мій,
Щодня,
Бо лан широкий, ти і я —
Рідня».
Іду посеред поля я,
Іду;
Голівонька вже крутиться —
Впаду,
Тоді надлине мавонька,
Як сон,
Пригорнеться і лоскотом
Візьме в полон.
Твори
- Акварель
- Благословенний сірий ранку мій
- Боротьба
- Бунт матерії
- Верховини
- Відбиток
- Відносність
- Газела
- Градація
- Еротичний сполох
- Жінка
- Кохання
- Літнє
- Любов
- Мила
- Мій дух
- На Мавський Великдень
- Не байдужі мені
- Незрівнянна
- Огні
- Останній лист
- Передосіння елегія
- Пінисті дерева
- Радіо
- Смолистий соняшника дух
- Сполука
- Танка
- Три танка
- Футурйози
- Цвіркуни
Критика
- Валер’ян Поліщук: голос українського авангарду, загублений у Сандармосі
- Валер’ян Поліщук та проблема авангардизму в українській літературі
- Епістолярний травелог Валер’яна Поліщука
- Один з «розстріляного відродження»
- Особливості поетики ранніх поем Валер’яна Поліщука
- Поет із покоління сіячів
- Проблема звукової фактури літературного матеріалу у теоретичних рефлексіях Валер’яна Поліщука
- Сучасна рецепція творчості Валер’яна Поліщука