Валер'ян Поліщук. Акварель
Де біло-жовте тло —
Там сірії хмарини,
Де сіре тло —
Там хмарки золоті.
Язиком огневим
За гору день поринув —
Над нею хмарка ген
В прозорій самоті.
В лимонній тишині
Чуть: ластівки трількочуть.
Ген кози табунцем
Побігли із гори.
Ще ластівки кружлять,
Як тонкі порошинки,
Та свій танок ведуть
Рожеві комарі.
Твори
- Акварель
- Благословенний сірий ранку мій
- Боротьба
- Бунт матерії
- Верховини
- Відбиток
- Відносність
- Газела
- Градація
- Еротичний сполох
- Жінка
- Кохання
- Літнє
- Любов
- Мила
- Мій дух
- На Мавський Великдень
- Не байдужі мені
- Незрівнянна
- Огні
- Останній лист
- Передосіння елегія
- Пінисті дерева
- Радіо
- Смолистий соняшника дух
- Сполука
- Танка
- Три танка
- Футурйози
- Цвіркуни
Критика
- Валер’ян Поліщук: голос українського авангарду, загублений у Сандармосі
- Валер’ян Поліщук та проблема авангардизму в українській літературі
- Епістолярний травелог Валер’яна Поліщука
- Один з «розстріляного відродження»
- Особливості поетики ранніх поем Валер’яна Поліщука
- Поет із покоління сіячів
- Проблема звукової фактури літературного матеріалу у теоретичних рефлексіях Валер’яна Поліщука
- Сучасна рецепція творчості Валер’яна Поліщука