Максим Рильський. Яблука доспіли, яблука червоні
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста, —
А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить -
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
Твори
- Білі мухи
- Гей, удармо в струни, браття
- Дощ (Благодатний, довгожданий...)
- Єсть ім'я жіноче, м'яке і ясне
- Мова
- На білу гречку впали роси
- Новорічна ялинка
- Осінь ходить, яблука золотить
- Осінь-маляр із палітрою пишною
- Перед грозою
- Поле чорніє. Проходять хмари
- Рідна мова
- Слово про рідну матір
- Солодкий світ
- Спинилось літо на порозі
- У теплі дні збирання винограду
- Хто змалював каштани густолисті
- Цвітуть бузки, садок біліє
- Шопен
- Яблука доспіли, яблука червоні
- Як не любити зими сніжно-синьої
Критика
- Максим Рильський – майстер поетичного слова і перекладу
- Материк поезії Максима Рильського
- Струнка гармонія й сувора простота
- Тема мистецтва в поезії М. Рильського
- Максим Рильський як майстер художнього перекладу (текстологічний аналіз перекладу М. Рильським поезії М. Лєрмонтова «Когда волнуется желтеющая нива»)
- Максим Рильський як теоретик перекладу
- Болгарія в біографії і творчості Максима Рильського
- Славістичні інтереси Максима Рильського
- Маски поета у збірці Максима Рильського «Під осінніми зорями» (1918)
