Максим Рильський. Перед грозою

Максим Рильський. Перед грозою

Натрудившися у квітні,
Перецвівши у маю,
Йдуть дерева передлітні
В повінь лагідну свою.

Пелюстки зронивши в ноги,
Ждуть у зав'язі вони
Благодатної вологи
З рук дозрілої весни.

На траві роси немає,
Дим прослався над селом.
Землю ластівка черкає
Розтривоженим крилом,

Горобці в піску сипкому —
Ніби діти у ставку...
Стане ясно і малому,
Річ побачивши таку.

Йде гроза з-за верхогір'я...
Справді, тільки примічай:
Чорних птиць імлисте пір'я
Затемнило небокрай.

Прокотився грім з розгоном,
Грають блискавок шаблі,
Пахне морем і озоном
Від притихлої землі.

Біографія

Твори

Критика

Читати також


Вибір читачів
up