Максим Рильський: майстер поетичного слова і перекладу

Максим Рильський – видатна постать в історії української літератури XX століття. Його творчість поєднує вишуканість класичного стилю, філософську глибину та непохитну любов до рідної культури. Як представник українських "неокласиків", він збагатив літературу не лише власними поезіями, але й численними перекладами творів Верлена, Гете, Гюго та Міцкевича. Попри виклики сталінської доби, Рильський зумів зберегти свою ідентичність, залишаючись символом інтелектуальної стійкості та естетичного смаку.

Цікаві факти з життя та творчості Максима Рильського

• Максим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві у заможній родині відомого етнографа Тадея Рильського та простої селянки Меланії Федорівни. 
• Максим був наймолодшим у родині. Його назвали на честь козацького героя Максима Залізняка. Старші брати отримали імена на честь Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. 
• Батько навчив сина читати й писати українською, що було рідкісним явищем у той час. Першою його прочитаною книгою стала “Робінзон Крузо” в перекладі Бориса Грінченка.
• Спочатку Максим навчався вдома, а з 1908 року – у приватній гімназії Науменка. Максим жив у родинах Миколи Лисенка та Олександра Русова, які вплинули на його виховання.
• Рильський почав писати рано: перший вірш надрукував у 12 років, а першу збірку "На білих островах" видав у 1910 році, коли йому було 15 років.
• У 1915 році Максим Рильський вступив до Київського університету, спочатку на медичний, а потім на історико-філологічний факультет, але через революційні події так і не завершив навчання.
• У 1919–1929 роках Рильський працював у школах, а також в Українському інституті лінгвістичної освіти.
• Рильський чудово грав на фортепіано, а навчав його сам Микола Лисенко — близький друг родини, у якій поет певний час мешкав. Рильський називав Лисенка “сонцем української музики” і присвятив йому кілька своїх віршів.
• Поет захоплювався мисливством та рибальством, які дозволяли йому втекти від контролю влади й насолодитися природою. 
• Рильський належав до групи "неокласиків", яка об'єднувала провідних українських письменників 1920-х років. серед яких були такі відомі діячі, як Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Віктор Петров та Михайло Могилянський.
• Максим Рильський тривалий час уникав висвітлення політичних тем у своїх творах та відмовлявся підтримувати радянську владу. Це призвело до його арешту в 1931 році, в день його народження, після чого він майже рік провів у Лук’янівській тюрмі.
• Проте, у 1932 році після публікації збірки "Знак терезів" Максим Рильський став визнаним радянським літератором, адже в цій та наступних збірках він проявив лояльність до радянської влади, активно підтримуючи її у своїй творчості.
• Максим Рильський був одружений з Катериною, жінкою, старшою за нього на 9 років, після того, як погодився всиновити її сина Жоржа. Вони побралися 12 липня 1926 року, у шлюбі народився син Богдан.
• Під час Другої світової війни родина Максима Рильського була евакуйована в Уфу, де тимчасово перебували українські наукові та культурні установи. Його патріотичні твори, зокрема "Слово про рідну матір", мали великий резонанс як на фронті, так і в тилу.
• Максим Рильський підтримував дружні стосунки з Остапом Вишнею, Павлом Тичиною та Олександром Довженком. Після ув'язнення Вишня запросив Рильського до себе в Харків, де вони разом часто ходили на полювання.
• Максима Рильського обрали академіком Академії наук УРСР, а згодом і Академії наук СРСР за його значний внесок у розвиток науки та культури. У 1943–1946 роках він очолював Спілку письменників України, був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії, а також депутатом Верховної Ради СРСР.
• Вільно володів 13 мовами, перекладав із 30, зокрема найбільше з французької, польської та російської. Залишив значний доробок у галузі літературної критики, фольклористики та перекладу.
• Максим Рильський отримав Ленінську премію в 1960 році за збірки "Троянди й виноград" та "Далекі небосхили", а також був лавреатом сталінських премій у 1943 та 1950 роках.
• Максим Рильський помер 24 липня 1964 року. Він пережив свою дружину Катерину на кілька років і був похований на Байковому кладовищі в Києві.
• У 1972 році була заснована щорічна премія імені Максима Рильського за найкращий художній переклад.

Максим Рильський – символ творчої наснаги та інтелектуальної гідності українського народу. Його багатогранна діяльність залишила вагомий слід у літературі, культурі та суспільному житті. Його поезія, переклади та філософські роздуми досі надихають, утверджуючи ідею любові до рідної землі та невичерпної краси українського слова.