Агатангел Кримський. Горді пальми. Думні лаври
Горді пальми. Думні лаври…
Маніячливий кипарис.
Океан тропічних квітів…
Ще й цвіте цитринний ліс…
Я хитнувсь, бо наче впився
З аромату тих квіток.
Аж погляну: коло пальми
Простий житній колосок.
“Гей, земляче! — шепче колос,
Похилившись на стебло. —
Ми чужі для цього раю, —
Що ж сюди нас принесло?”
Твори
Критика
- «Гостре терня мого ока...» (Народнопісенне слово у поезії Агатангела Кримського)
- Проза А. Кримського і декадентство в українській літературі
Поділитися