​І є ім’я, ім’я його повсюдне...

І є ім’я, ім’я його повсюдне.
Ім’я його — на цілий світ.
Питаю в тиші: що там буде?
І тільки тиша в просторі — одвіт.

Єднає світ ця тиша і смирення,
усе прощає осені сльоза.
І, в майбуття промовлене, наймення —
не повернуть, текти назад!

І не полишить крові нам, як Дому,
Дороги не зректись, допоки світ.
А радість дня — вона прийде потому,
потойбік далечі і літ.