Тварини, які потребують нашої допомоги саме зараз

Звіт Фонду захисту диких тварин свідчить, що популяція диких тварин скоротилася на 52% з 1970 року в основному через діяльність людини.

Людські прагнення влади, грошей, невпинно зростаючі потреби, невпевненість у завтрашньому дні не залишають шансу братам нашим меншим. Проблема диких тварин лише одна з безлічі, створених людиною. Чи варто говорити про те, що статті, наприклад, про неймовірне скорочення льодовиків просто губляться серед новин політики, економіки і технологій. Все, що робимо ми або ті, хто уповноважений діяти від нашого імені, нібито робиться заради майбутнього, заради дітей. Але все частіше не береться до уваги, що існування людини безпосередньо залежить від тієї планети, на якій ми живемо і в котру ми так бездумно втручаємося. Тож яке майбутнє чекає наших дітей? Ніякі благодійні внески не здатні змінити людину, вгамувати її жадібність, жорстокість або вплинути на поліпшення стану екології. Погляньте на тих, хто програв у сутичці з людством сьогодні, адже завтра там можуть виявитися наші діти.

Африканський лев (Panthera leo)

У національному парку Гани популяція левів знизилася більш ніж на 90% за 40 років. Вважається, що це пов'язано з тим, що людям стало простіше вбивати левів. Для місцевого населення це помста за багаторічний конфлікт між левами та людьми.

Африканський лісовий слон (Loxodonta africana cyclotis)

Популяція лісових слонів скоротилася більш ніж на 60% в період між 2002 і 2011 роками, в основному через зростання цін на слонову кістку і браконьєрство, а також внаслідок зменшення середовища існування слонів, в даний час вони живуть на 7% від тих територій, які займали колись.

Бенгальський тигр (Panthera tigris tigris)

Кількість бенгальських тигрів у 1910 році налічувала близько 100,000; на момент 2010 року їхня кількість становила 3,200. Винуватці - руйнування середовища існування, браконьєрство і незаконна торгівля дикими тваринами.

Дельфін-білобочка (Dephinus Delphis)

Дельфіни знаходяться на межі вимирання в Середземному морі ще з 1960 року. У період між 1996 і 2007 роками їх чисельність в Іонічному морі скоротилася зі 150 до 15. Це пов'язують з надмірним виловом риби в цьому районі, що веде до зниження кількості їжі, придатної для дельфінів.

Чорний носоріг (Diceros Bicornis)

Популяція чорних і білих носорогів знизилася на 63% в період між 1980 і 2006 роками. Попит на ріг носорога є найбільшою загрозою для них і веде до збільшення браконьєрства в Південній Африці. Число мисливців за рогом носорога збільшилася з 14 у 2007 році до більш, ніж 1000 в 2013 році.

Білий носоріг (Ceratotherium simum)

Найбільший представник сімейства носорогів. Всупереч назвами, окрас білого носорога не надто відрізняється від забарвлення чорного. Цей вид носорога, як і всі інші носороги, сильно постраждав від людини. Якщо народи Африки полювали на нього лише зрідка - для племен, які не мали рушниць, таке полювання було пов'язане з величезними труднощами, - то поява європейців змінило ситуацію. Безконтрольне полювання в XIX столітті поставило його на межу зникнення.

Червонозобик (Calidris ferruginea)

Спостерігається зниження популяції цього виду мігруючих птахів, особливо в Австралії. Під час одного моніторингу було виявлено, що чисельність змінилася з 37500 у 1982 році до 7500 в 2005 році. Птахи мігрують на великі відстані, і зменшення життєвого середовища для них скорочує їх чисельність.

Хулоки (Hoolock)

У Бангладеш, внаслідок руйнування середовища існування, популяція цього зникаючого виду родини гібонових в період між 1986 і 2006 роками скоротилася більш ніж на 50%.

Эфіопський шакал (Canis simensis)

Ефіопський шакал знаходяться під загрозою зникнення. Їх чисельність знизилася на 60% між 1987 і 1992 роками через спалах сказу. Потім їх кількість знизилася до 11 особин в 1992 році, але згодом була відновлена до 50 в 2000 році.

Річковий вугор (Anguilla anguilla)

Річковий вугор знаходиться під загрозою зникнення через зміни в прісноводному середовищі існування, які обмежують його міграції. Також йому загрожують хвороби і надмірний вилов.

Шкіряста черепаха (Demochelys coriacea)

Популяція черепах знизилася як в тропічній Атлантиці, так і в Тихому океані. Наприклад, в Національному парку Las Baulas на Коста Ріці їх чисельність знизилася на 95% в період з 1989 по 2002 роки. Причини цього - випадковий вилов черепах під час промислового рибальства і розвиток курортних пляжних територій, що заважає черепахам гніздитися.

Сіра куріпка (Perdix perdix)

Кількість цих птахів у Великобританії знизилося на 50% в період з 1970 по 2012 рік, в основному в результаті змін у сільському господарстві, які впливають на середовище проживання птахів.

Тюлень (Phoca vitullina)

Епідемія параміксовірусу (Phocine distemper virus) здійснює вплив на зменшення кількості тюленів. Крім цього, тюлені винищуються для захисту ферм з вирощування лосося. Популяція на Оркнейських і Шетландських островах скоротилася на 40% з 2001 по 2006 роки.

Критозябрець аллеганський (Cryptobranchus alleganiensis)

З 1975 по 1995 популяція саламандр скоротилася приблизно на 77% в п'яти точках Міссурі в США. Точні причини невідомі, але вважається що це сільське господарство і реакційне використання річок, яке позбавляє саламандр середовища проживання.

Бегемот (Hippopotamus amphibius)

Популяція бегемотів скоротилася з 29 000 в 1970 році до 1515 в 2003. Головною загрозою для бегемотів є полювання.

Зубчаста акула-молот (Sphyrna lewini)

Популяції двох різновидів акули-молот - гігантської і зубчастої - уздовж узбережжя Ква-Зулу-Натал в Південній Африці скоротилися на 40% в період між 1978 і 1999 роками. Причина - випадковий вилов в промисловому виробництві і полювання.

Степова гадюка (Vipera ursinii)

Ці плазуни знаходяться під загрозою зникнення. Одинадцять популяцій різко скоротилися, вісім з них у Великобританії, Франції та Італії втратили більше половини чисельності в період між 1990 і 2009 роками. Винні в тому деградація місць проживання і скорочення здобичі.

Бенгальський гриф (Gyps bengalensis)

Між 1990 і 2000 роками чисельність бенгальських грифів скоротилася на 99% і на 97% скоротилася чисельність індійських грифів. Причина цього - використання в тваринництві препарату диклофенак, яке викликає ниркову недостатність у стерв'ятників.

Мандрівний альбатрос (Diomedea exulans)

Швидке зниження популяції мандрівного альбатроса обумовлене випадковим виловом в результаті ярусного лову в промисловому рибальстві. Кількість альбатросів на пташиному острові в Південної Георгії скоротилося на 50% з 1972 по 2010 роки.