Здоров’я серця: проектуйте міста, які можуть допомогти нам жити довше

Здоров’я серця. Культурний портал Експеримент

Авторки: Толлула Оні, старша наукова співробітниця відділу епідеміології Медичної дослідницької ради при Кембриджському університеті; Різка Моліда, аспірантка з поведінкової епідеміології та здоров’я міст Кембриджського університету.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Heart health: design cities differently and it can help us live longer» в журналі «The Conversation» 9 липня 2021 р.

Переклали студентки групи 41зп Факультету іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

За прогнозами, до 2050 року майже 70% населення планети буде жити у містах, порівняно з 55% сьогодні. Найшвидше зростання міст наразі відбувається в Азії та Африці, і саме там можна спостерігати стрімке збільшення кількості людей, які страждають на захворювання серця та помирають від них.

Зростає вплив неінфекційних захворювань на здоров’я населення світу. Неінфекційні захворювання – це ті, які не передаються безпосередньо від однієї людини до іншої. Вчені прогнозують, що до 2030 року вони становитимуть 77% світового тягаря хвороб. Серцево-судинні захворювання, або хвороби серця, є найпоширенішим типом неінфекційних захворювань. Вони стали причиною 44% всіх смертей, пов'язаних з цією категорією.

Нове дослідження з Університетського медичного центру в Майнці, Німеччина, аналізує як урбанізація підвищує ризики серцево-судинних захворювань. По всьому світу молодь все більше обирає міський спосіб життя. Їхнє майбутнє здоров’я під загрозою, але чи можна використати містобудування для його захисту?

Зростаюча проблема

Дослідження з Майнца синтезує наявні дані про вплив декількох ризиків пов’язаних з міським середовищем. До них відносяться забруднення повітря (більше половини смертей у світі від забруднення повітря зумовлені серцево-судинними захворюваннями); транспортний шум (який сприяє збільшенню ризику метаболічних захворювань, підвищуючи рівень гормонів стресу, частоту серцевих скорочень і кров’яний тиск); та світлове забруднення вночі (відповідальне за можливі зміни добового ритму, що може призвести до ожиріння та/чи хвороб серця).

Далі в дослідженні підкреслюється взаємозв’язок між здоров’ям людини та зміною клімату і пропонуються способи покращення ситуації. Міська інфраструктура зруйнована, а населення страждає від наслідків екстремальних погодних умов, повеней та теплового стресу.

Вчені називають такий синтез здоров’я людини і благополуччя природних систем, від яких ми залежимо, «здоров’ям планети». Все частіше це сприймається як головний принцип, який повинен лежати в основі будь-якої міської політики.

Здоров’я серця
Міста, побудовані на основі велосипедних і піших прогулянок, сприяють більш здоровому способу життя

Здорове містобудування

Будівництво та подальше розростання міст для автомобілів заохочує їх використання, що спричиняє затори, забруднення повітря та шум. Результатом є більший стрес, травми на дорогах та відсутність фізичної активності, а також погіршення загального стану здоров’я та більша кількість смертей.

З цього випливає, що нам потрібні кращі проекти для наших міст. Наприклад, дослідження показали, що 20% усіх смертей можна запобігти, якщо проектувати міста відповідно до рекомендацій щодо фізичної активності, забруднення повітря, шуму, тепла та організації зеленого простору.

Автори з Майнца визначили чотири міські моделі, які можна вважати здоровими. Перша модель – це компактне місто: висока щільність населення з ефективним громадським транспортом та великою кількістю зелених насаджень. Сьогодні Мельбурн трансформується згідно цих принципів.

Друга модель розвитку – це місто суперкварталів. Тут житлові масиви межуватимуть з транспортними артеріями, де перевага надаватиметься пішоходам та велосипедистам, а проїзд до будинків буде можливий лише за умови обмеження максимальної швидкості. За оцінками, у Барселоні таке планування міста щороку запобігає майже 700 передчасних смертей в результаті забруднення повітря, дорожнього шуму та спеки.

Тим часом третя модель, відома як «15-хвилинне місто», нещодавно знову набула популярність як спосіб відбудови після пандемії. Ця ідея – на якій Анн Ідальго, мер Парижа, побудувала свою передвиборчу кампанію 2020 року – полягає в тому, щоб усі мешканці міста могли задовольняти свої основні потреби (покупка продуктів, відвідування школи) в межах 15-ти хвилин ходьби чи їзди на велосипеді від їхнього дому.

Нарешті, четверта модель – це місто без автомобілів, успішним прикладом якого є німецький район Вобан у Фрайбурзі, що зменшує непотрібний рух особистого транспорту та забезпечує легкий доступ до пожвавленого громадського транспорту.

Усі чотири моделі розроблені для сприяння активному способу пересування населення та мінімізації використання автомобілів. Це, в свою чергу, скорочує кількість викидів у атмосферу, шуму та тепла та підвищує фізичну активність, що покращує здоров’я серця.

Хоча прагнення вирішити проблему забруднення повітря гідне похвали, ці моделі не беруть до уваги як ніколи швидке розростання міст, характерне для сьогодення. Без належного врахування історичного та колоніального контекстів просторової сегрегації, як, скажімо, в містах Південної Африки, «15-хвилинне місто» може мимоволі посилити просторову нерівність.

Подібним чином, неформальні способи облаштування мешканцями оточуючого середовища вимагають від міст різних підходів до пропаганди активного способу життя. В Індонезії, Колумбії, Руанді, Нігерії та багатьох інших країнах з цією метою реалізується все більше тимчасових програм, як наприклад День без автомобіля. Такі творчі ініціативи мають ключове значення, як і ретельне дослідження користі, яку вони приносять для здоров’я.


До 2050 року населення Нігерії, за прогнозами, досягне 400 мільйонів чоловік, при цьому більше половини жителів країни житимуть в містах

Розуміння складності проблеми

Дослідження, проведені в Манці, пропонують експосомний підхід до осягнення складності того, як неінфекційні хвороби пов’язані з впливом навколишнього середовища. Під терміном “експосома” розуміють сукупність впливу навколишнього середовища з різних джерел.

Очевидно, що такі речі, як забруднення повітря, зелений простір та забудови, тісно пов’язані між собою. Замислюючись на тим, як по-різному і взаємопов’язано цей комплекс чинників впливає на наше місто, можна прослідкувати, як всі разом вони викликають погіршення стану здоров’я і як соціально-економічний статус визначає ступінь їх впливу.

Дослідження виявляє кілька прогалин у знаннях, включаючи необхідність створення кращих заходів для оцінки впливу навколишнього середовища та більшої участі громадян, щоб переконатися, що такі оцінки відображають фактичний досвід людей. Однак важливо зауважити, що воно не враховує того факту, що існуючі моделі орієнтовані на Захід.

Урбанізація, що відбувається в Азії та Африці, дуже відрізняється від тієї, що лежить в основі розвитку міст Європи та Північної Америки. Наприклад, дослідження 2014 року щодо впливу забудованного середовища на фізичну активність підлітків у Нігерії показало, що активні подорожі дівчат та жінок – піші та велосипедні – засуджуються суспільством. Тому рекомендації повинні зважати на конкретні культурні та соціальні норми, щоб уникнути зростання нерівності в суспільстві та у сфері здоров’я.

Зрештою, незалежно від того, чи це наш транспорт, джерела енергії чи житло, існує нагальна потреба врахувати всі міські чинники, які впливають на наше благополуччя. Це фактично зробить міських дизайнерів та планувальників медичними працівниками, відповідальними за охорону здоров’я людей та планети.


Читати також