Берлінале 2022: Золотий ведмідь, Гран-прі Хон Сан Су та почесна нагорода Ізабель Юппер
Цього року переможців 72 Берлінського фестивалю оголосили ще 16 лютого, а закінчився фестиваль буквально вчора, 20-го. Розповідаємо докладніше про тих, кого на Берлінале відзначають не вперше, а також виділимо фільми, які будуть цікаві у прокаті широкому загалу.
"Алькаррас", реж. Карла Сімон
Цього року свого Золотого ведмедика здобула сімейна драма «Алькаррас» іспанської постановниці Карли Сімон. Адже лише у 2017 році її фільм «Літо 1993-го» удостоївся премії за найкращий дебют на Берлінському фестивалі. Цього разу переможець, здається, вгодив майже усім.
Як і в «Літі 1993-го», в «Алькарассі» Карла ставить у центр уваги сімейні стосунки. За сюжетом сім'я Соле, яка проживає в каталонському селі Алькаррас, якось дізнається, що на їхній ділянці хочуть вирубати персикові дерева і замість них поставити сонячні панелі. Різні покоління по-різному реагують на ситуацію, що викликає розкол усередині великої сім'ї. Якщо замислитись, то сюжет дуже близький знайомому нам чеховському «Вишневому саду».
Для самої режисерки історія неймовірно близька, адже її родина займалася вирощуванням персикових дерев в Алькаррасі. І такий зв'язок із матеріалом спонукав Карлу у створенні фільму наголосити на автентичність картини. Вона працювала з непрофесійними акторами з району Алькаррас, які по-справжньому прив'язані до цієї землі та можуть говорити на специфічному саме для цього місця діалекті. Крім важливої сімейної історії, у фільмі також ставляться питання про сучасне сільське господарство, конфлікт поколінь та збереження традицій.
"Фільм письменниці", реж. Хон Сан Су
Гран-прі журі виборола картина «Фільм письменниці» почесного учасника та безперечного улюбленця Берлінського фестивалю Хон Сан Су. Його показували одним із останніх серед учасників основного конкурсу, але він виявився не останнім за значимістю. Взагалі, для Хон Сан Су це далеко не перша нагорода на Берлінале. У його скарбничці вже є Срібний ведмідь за режисуру «Жінки, яка втекла», Срібний ведмідь за сценарій «Вступ». Не дивно, що і сам режисер цього року був щиро вражений черговою перемогою, але пообіцяв продовжувати робити те, що він так добре робить зараз. Та й люблять його не лише судді та критики, а й звичайні глядачі.
Саме стиль Хон Сан Су відрізняє його від багатьох представників азіатського мінімалізму в кіно. Його розповідь передбачає епізодичність сюжетів усередині головної історії, симетрію та повторення подій, прагнення до реалістичності, але не документалістики. При цьому режисер зазначає, що він намагається зберігати дистанцію між тим, що відбувається у фільмі та своїм життям. Сценарії Хон Сан Су пише у день зйомок, що забезпечує акторів структурою, але водночас залишає багато місця для спонтанності. Та й практично завжди режисер вважає за краще працювати зі знайомими акторами, як, наприклад, з улюбленицею Кім Мін Хі.
«Фільм письменниці» оповідає про відому романістку Чжун-Хі, яка втратила бажання писати. Вона відвідує книгарню з давньою знайомою, а потім зустрічається із кінорежисером, який колись відмовився екранізувати її книгу. Гуляючи в парку з ним та його дружиною, вона стикається з молодою актрисою Гіл-Су, і обидві дуже швидко знаходять спільну мову. Письменниця вирішує втілити давню мрію та зняти фільм, а на головні ролі обов'язково поставити акторку та її чоловіка. Знята в чорно-білому стилі картина може стати відмінним першим знайомством із творчістю Хон Сан Су. У ньому є багато чого, за що глядачі так люблять фільми режисера, а в рефлексії на тему творчого процесу, життєвого шляху та стосунків між чоловіком та жінкою кожен може знайти для себе щось близьке.
"Про Джоан", реж. Лорен Ларів'є
У програмі фестивалю Berlinale Special показали фільм À propos de Joan («Про Джоан») із неповторною Ізабель Юппер у головній ролі. Цього року Берлінале та всі його гості дуже хотіли при особистій зустрічі віддати акторці данину поваги та вручити почесного Золотого ведмедя, яким Берлінале відзначає значні постаті у світі кіно. Нагорода дається за виняткову артистичну кар'єру та вручається гостю церемонії. На жаль, перед прем'єрою фільму в актриси виявили ковід, але вона змогла підключитися до церемонії нагородження з Парижа.
Ізабель Юппер можна назвати однією з найбільших акторок сучасності. При цьому вона, здається, грала у фільмах режисерів з усієї планети і всесвітню популярність здобула аж ніяк не завдяки голлівудським блокбастерам. На Берлінському фестивалі в далекому 2002 році актриса отримала нагороду за визначні артистичні здобутки (у складі акторського ансамблю) за фільм «8 жінок» Франсуа Озона, який цього року приїхав на основний конкурс із фільмом «Петер фон Кант».
Новий фільм «Про Джоан» Лорена Ларів'є розкриває історію життя Джоан Верра, яку вона розповідає від свого обличчя, ламаючи четверту стіну між екраном та глядачем. Коли перше кохання несподівано вривається в життя жінки, Джоан вирушає в сюрреалістичну подорож фрагментарними і іноді заплутаними моментами свого цікавого, але багато в чому і трагічного життя. Найменші дотики і найбільші втрати сплітаються в єдиний сюжет, який когось здатний зачепити до глибини душі, а когось збентежити своєю видимою безладністю.
До речі, фільми секції Berlinale Special неодмінно сподобаються любителям кіно для широкої публіки. У прокаті можна буде очікувати такі картини, як «Проти льоду» із Ніколай Костер-Вальдау, «Вбрання» з Марком Райленсом, Зої Дойч та Діланом О'Браєном, «Любов за викликом» з Еммою Томпсон, «Чорні окуляри» – гідне повернення до режисерського крісла легендарного постановника «Суспірії» Даріо Ардженто, «Неймовірно, але правда» Квентіна Дюп'є та ін.
