Вибори в Угорщині: опозиціонер Петер Маркі-Зай уперше виступив на державному телебаченні

Петер Маркі-Зай 2022

3 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори, на яких визначиться ім'я наступного прем'єр-міністра країни. Цього року Віктору Орбану з його партією «Фідес» протистоїть Петер Маркі-Зай – безпартійний мер 40-тисячного містечка Годмезевашаргей. Він — батько сімох дітей, практикуючий католик та правий консерватор. Втомившись від 12 років правління «Фідеса», Петера Маркі-Зая підтримали одразу шість опозиційних партій. Але ось на державному телебаченні кандидату виділили лише п'ять хвилин ефірного часу.

Політологи зазначають, що передвиборча програма опозиції важко доходить до значної частини угорців: місцеві ЗМІ розповідають, переважно, про правлячу партію «Фідес», яка, до того ж, витрачає на кампанію в рази більше, ніж може собі дозволити опозиція.

«Багато людей перебувають у настільки вразливому становищі, що сприймають як належне те, щоб працювати в бюджетних структурах або отримувати допомогу, їм потрібно поставити "хрестик" у правильному місці в бюлютені — і на місцевих, і на національних виборах. Їм навіть більше не треба загрожувати. За весь цей час вони, на жаль, зламалися», — вважає фахівець із виборів Роберт Ласло.

Квітневі вибори привернули увагу навіть ОБСЄ. Угорщина стане першою європейською країною, куди організація спрямує повномасштабну місію спостерігачів.

«Спостерігачі ОБСЄ не запобіжать можливим підтасовуванням, але зможуть задокументувати їх краще, ніж будь-коли раніше. Крім того, сподіватимемося, що це стане стримуючим фактором. Якщо очікувати, що спостерігачі можуть раптом увійти на ділянку навіть у маленькому муніципалітеті, ймовірно, люди або групи людей, які планують шахрайство, скажуть: "Гаразд, не цього разу"», - продовжує Роберт Ласло.

Згідно з результатами опитувань, у лютому опозиційну коаліцію підтримували лише на пару відсотків менше угорців, ніж «Фідес». Але, як не дивно, війна в Україні все змінила, кажуть аналітики. Після нападу москви Віктор Орбан почав вести обережнішу політику. Так, прем'єр-міністр Угорщини, відомий зв'язками з Кремлем, не виступив проти антиросійських санкцій, відкрив кордон для українських біженців і підтримав заявку Києва на вступ до Євросоюзу. Завдяки таким рішенням розрив між конкурентами зріс до 10%, підрахували в службі громадської думки Median. За словами політологів, це може бути пов'язане ще й з тим, що під час кризи люди схильні гуртуватися навколо відомого сильного лідера.


Читайте также