Що таке м’яке батьківство?

Автор: Стівен Скот, професор здоров’я та поведінки дітей, дитячий і підлітковий психіатр-консультант Королівського коледжу Лондона.

За останнє десятиліття значного поширення набула концепція «м’якого» (або «дбайливого») батьківства. Основна ідея базується на тому, що батьки емоційно налаштовані на свою дитину і докладають зусиль, аби зрозуміти причини її поведінки.

Це має вагоме значення, але справа не лише в цьому. Крім того, важливо, щоб піклувальники чітко встановлювали межі для малят.

Поширена тема м’якого батьківства полягає в тому, що батьки не повинні поспішати і негайно засуджувати своїх дітей, якщо їм не подобається те, що вони роблять. Натомість їм варто зупинитися та уважно вислухати своїх дітей, а потім визнати їхні почуття. Наприклад, вони можуть сказати «так, ти гніваєшся і вередуєш, бо ти думаєш, що твій брат вчинив несправедливо, відібравши в тебе іграшку, і це засмутило тебе».

М’яке батьківство передбачає, що коли батьки виявляють розуміння до емоційного стану дитини, це допоможе дитині заспокоїтися. Лише після цього батькам варто вирішувати, що робити далі. Цей підхід також має довготривалу мету сприяння розвитку емоційного інтелекту. Ідея полягає в тому, що в міру дорослішання у дітей формується вміння більш уважно розпізнавати власні емоції та діяти адекватніше.

Вищий рівень емоційного інтелекту асоціюється з меншою кількістю емоційних проблем і кращою успішністю у навчанні.

Але ми також знаємо, що в сімейних взаєминах вирішальне значення має те, як батьки відповідають дитині. Вислухавши і з’ясувавши переживання дитини, дорослим потрібно відштовхуватися від цього, аби допомогти спокійно і позитивно оцінити ситуацію та віднайти оптимальне рішення.

Відповідаючи дітям

Батьки, котрі роблять це, на мові вікового розвитку «чуйно відповідають» своїм чадам і коли вони засмучені, і коли щасливі. Наукове дослідження понад 1000 пар мам і малюків показало, що діти, матері яких дбайливо ставилися до них в перші три роки життя, мали кращі комунікативні навички у віці 15 років, а також кращі успіхи в навчанні.

Ба більше, такому батьківству можна навчитися. Ми з колегами провели дослідження, у якому групи батьків і дітей щотижня відвідували двогодинну сесію протягом трьох місяців. Під час заняття батькам пропонувалося на підлозі зіграти з дітлахами, позитивно коментуючи ігрову діяльність малечі та зберігаючи відповідний тон.

Вони також уникали запитань, які переривали творчу гру дитини та нав’язували їй план дій дорослих. Завдяки цьому батьки почали більш чуйно реагувати на ситуацію. Як показало наше подальше дослідження підлітків, результатом стало також тривале покращення дитячої адаптації та вміння читати.

Однак це лише половина історії. Окрім теплих тісних взаємин, що формуються шляхом дбайливого ставлення до малюка, слід встановити певні межі. Дітям вкрай необхідне вміння жити в суспільстві й уміння ладнати з іншими людьми. Їм потрібно навчитися дотримуватися норм, установлених оточенням, та усвідомлювати наслідки власних дій у разі їх порушення. Дітям потрібні як любов, так і обмеження.

Установлення меж

Складність полягає в тому, щоб спокійно встановити обмеження, а не гніватися чи проявляти агресію. Бурхлива реакція часто є підсвідомою та зазвичай зумовлена вихованням самих батьків, які просто не знають іншого методу.

Гарна новина – це те, що батьки можуть навчитися спокійній і дієвій дисципліні. Якщо батьки приділяють занадто багато уваги поганій поведінці малечі, існує велика ймовірність того, що така поведінка продовжуватиметься й надалі. Прагнення відчувати зв’язок зі своїми близькими настільки потужне, що, особливо на фоні нестачі батьківської турботи, діти радше отримають негативну реакцію, аніж жодної. Невдовзі вони усвідомлюють, що погана поведінка привертає увагу, тож прояви неслухняності виникають дедалі частіше.

Найкращим вирішенням проблеми буде не звертати увагу в разі порушення поведінки дитини, натомість потім продовжити спілкуватися з нею в більш теплій манері, коли ситуація покращиться. Тоді вже можна давати волю емоціям і відповідно реагувати на них. Такий, здавалося б, нескладний метод виховання вимагає певного часу, але, як правило, вражаюче покращує поведінку малюків.

Важливо зазначити, що, якщо заохочувати дітей і приділяти їм достатню увагу, вони прагнутимуть поводитися краще й надалі.

Існують переконливі докази, що вміння вислухати дитя і продемонструвати, що ви зрозуміли його, допомагає за умови, що наступним кроком буде чуйно реагувати та, за необхідності, спокійно встановлювати певні обмеження. Все це потребує встановлення хороших взаємин, де батьки приділяють достатньо часу, щоб проводити дозвілля зі своєю малечею.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «What is gentle parenting? An expert explains» в журналі The Conversation 7 липня 2022 р.

Переклали Олена Полько та Марина Юрчук.