Волошко Владислав. Вчитель, який змінив моє життя
Паніка, крики, сльози, кров і смерть. Саме так почався ранок 24 лютого 2022 року. Розпочалася війна у моїй країні. І коли здавалося, що надії немає, ми не здалися. Україна обрала не білий прапор капітуляції, а синьо-жовтий стяг перемоги.
Настав складний час для всього народу, для моєї родини і для мене водночас. Інколи було дуже гучно, часто страшно, періодами охоплював розпач. Змінився стиль життя, змінилися цінності. І в цей час мою увагу привернула одна людина, яка своїми словами, вчинками, своїм власним прикладом зуміла не тільки побороти мій страх, але й вселила надію, навчила не здаватися навіть у безвихідних ситуаціях. Це наш Президент Володимир Зеленський. Багато «доброзичливців» йому говорили, що немає інших варіантів, аніж здатися. Він усім відповідав, що немає інших варіантів, аніж перемогти. І я повірив йому. Це стало поворотним моментом у моєму житті. Уже другий рік триває війна. І другий рік я не здаюся і перемагаю: перемагаю у конкурсах, олімпіадах, змаганнях. І хоча це мої маленькі перемоги, але я впевнений, що вони обов’язково приведуть мене до великої перемоги, до перемоги мого народу над підступним ворогом.
Дякую тобі за науку, мій учителю.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
