Гарні вірші про школу для дітей. Зворушливі слова про учнів та вчителів

Школа – це не просто будівля, де ми отримуємо знання. Це місце, де ми переживаємо перші радощі та розчарування, знаходимо друзів на все життя, вчимося взаємодіяти з людьми та світом навколо. Шкільні роки – це калейдоскоп емоцій, які назавжди залишаються у нашій пам'яті.

Гарні вірші про школу допоможуть вам згадати ці емоції, відчути тепло та ностальгія за шкільними роками.

Короткий вірш про школу, який легко запам'ятати

Теж саме

– Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
– А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!

(Грицько Бойко)

Школо наша, школо,
Приголуб нас, мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
Як добро чинити.
Бджілоньки — на квіти,
Дітоньки — до школи,
Там збирають мудрість,
Як мед в полі бджоли.

(М. Підгірянка)

Дощик допоміг

Працювала Ганночка
День при дні,
Поливала квіточки
Запашні.
Із вітрами й хмарами
Дощик біг.
Він маленькій дівчинці
Допоміг.
Помагав тій дівчинці
Дощ не раз —
Піде вона з квітами
В перший клас.

(Л. Савчук)

Ідея

— Злітав би я на Місяць! — мріяв друг Петрусь. —
Колись туди зганяю. Може, доберусь.
Екзамени здавати я би там хотів.
Бо чув: усі предмети легше в шість разів!

(Віктор Насипаний)

Читайте також: Вірші про вчителів. Зворушливі слова вчителю початкових класів і не тільки

Смішні вірші про школу, які піднімуть настрій

Згадайте кумедні випадки, які траплялися з вами на уроках, веселі історії про однокласників. Ці спогади змусять вас щиро посміхнутися.

Такий, як ти

Пішов до дошки Влад: — Трикутник бачиш ти?
Скажи простеньку річ. Які у нім кути?
Задумавсь він чогось. Забув, та ніби вчив.
А вчителька йому: — Розказуй! Не мовчи!
Тупий чи гострий він? А, може, це прямий?
Подумай трохи сам. Чекаєм, хлопче, ми.
Дививсь на дошку Влад і пас очима всіх.
Та пусто в голові. А ззаду шум і сміх.
Спереду хтось шепнув: — Той кут такий, як ти.
Почув і ляпнув їй, що кут отой крутий!  

(Віктор Насипаний)

Найбільше любить

— Хочу я спитати, - просить мати в Люби. —
Є ж якісь уроки, що найбільше любиш?
— Що тут думать довго. Це просте питання.
Найсильніше люблю в школі я урок останній.

(Віктор Насипаний)

Грамотій

(Ольга Савченко-Гнатюк)

Читайте також: Вірші на перший дзвоник. Привітання та щирі побажання першокласникам і випускникам

Зворушливі слова про школу, що розчулять будь-кого

Школа – це не лише уроки та домашні завдання. Це місце, де ми вчимося бути людьми, де формується наша особистість.

Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та — лиш дзвоник задзвенить —
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.

(Д. Павличко)

От скінчились уроки, скінчилось навчання

От скінчились уроки, скінчилось навчання,
Розставання надходить нам час.
І звучать найщиріші і милі вітання
Й побажання найкращі для нас.
На лінійку зібралась уся наша школа
Й пролунає останній дзвінок.
І проляжуть дороги аж за виднокола,
В серці лишиться кожен урок.
Стільки років ми стежку до школи топтали
І по снігу й по щедрій росі.
В рідній школі росли і знання здобували
І дружити навчилися всі.
А тепер, ніби птахи, гніздо покидаєм,
Щоб пізнати життя й дивосвіт.
Прощавай, рідна школо, ми вже відлітаєм —
Нам бентежних сімнадцять літ!
Тут лишаєм дитинство і спогади чисті.
І йдемо в невідомі світи.
Рідна школо! По доброму і урочисто
Рідним вогником з вікон світи!
Ми виходимо звідси вершини долати
Та робити нові відкриття.
Рідна школо! Ми будем тебе пам’ятати
Кожен день, кожен раз — все життя!

(Надія Красоткіна)

Читайте також: Вірші на останній дзвоник. Привітання та щирі побажання випускникам

Прийшла пора з гніздечка відлітати

Ну, от і все… Закінчились уроки
І перед нами зараз сто доріг.
Ми зробимо останні наші кроки
І свій шкільний покинемо поріг
Уже назавжди. Ми повиростали,
А тут дитинства нашого пора.
Цієї миті ми усі чекали,
Та в школі все для нас було, мов гра.
Тут сміх і радість, щирі друзі, мрії,
Пісні веселі, перші почуття.
І сподівання чисті, і надії,
І світлі роки нашого життя…
А далі в кожного уже своя стежина,
Свій вибір, доля і свої путі.
Та в серці школа лишиться єдина,
Її ми не забудемо в житті.
Бо тут ми світ цікавий пізнавали,
Дружити вчились, жити між людьми…
Тут дужі клени листячком шептали.
Росли в теплі, в добрі й любові ми.
Прийшла пора з гніздечка відлітати,
Прийміть уклін доземний, вчителі.
Ми хочемо сьогодні вам сказати,
Що ви — найкращі люди на Землі!

(Надія Красоткіна)

Вірш про школу до сліз

Прочитавши його, ви відчуєте, як по щоках течуть сльози – сльози радості, ностальгії, вдячності за те, що школа дала вам у життя.

Випускникам

Сьогодні вечір урочистий і чарівний, 
Його, хвилюючись, ми радо зустрічаєм, 
І в вечір цей святковий, гарний, дивний 
Випускникам усім щасливих доль бажаєм! 

Захисниками будьте й патріотами, 
Нехай професією вашою це стане! 
Життя йде плавно хай, немов за нотами, 
І втіляться в життя всі ваші плани! 

Упертості, амбітності та мудрості 
Бажаєм вам, випускники шановні, 
Не наробити помилок у ранній юності, 
Бо ви такі веселі й невгамовні! 

Хвала наставникам, та мудрим вчителям, 
Удачі й щастя щирі побажання! 
Бажаєм успіхів подальших усім Вам, 
Натхнення, радості, удачі та кохання! 

Роки у школі пролетіли, мов птахи 
Як швидко й невблаганно плине час! 
Нехай у всьому вам щастить, випускники! 
І щоб згадали школу ще не раз!   

(Лана Виноградова)

Випускний вечір

Такий спокійний, тихий, милий вечір:
В саду співає пісню соловей,
Юнак дівчину обніма за плечі,
І пригортає міцно до грудей.

Ще вчора вони були школярами,
А вже сьогодні - випускний
Мандрують невідомими стежками,
І з сонцем зустрічають день новий.

Пора прийшла домівку залишати,
Долати загадкову далечінь,
Як покидають гнізда пташенята,
Щоб високо піднятись в височінь.

А десь вже жде на них пора кохання,
Палкі цілунки при ясній зорі,
Години щастя, зустрічей й чекання,
Нові знайомства й друзі знов нові.

В цей вечір все прекрасно й романтично,
Здається, мабуть, буде так завжди!
І, навіть, сонце сходить так незвично,
Бо у майбутнє вже пора іти!

(Надія Шаварська)

А пам'ятаєш?..

А пам'ятаєш, ми були маленькі,
Батьки нас в школу привели?
Пташки у вирій відлітали,
А ми у перший клас ішли.

За руку мами міцно так тримались,
Про школу ще нічого ми не знали,
Було тривожно, ми боялись
І ніжну руку мамину не відпускали.

Хотілось плакати, та всі дивились,
За нас раділи, що вже ми підросли.
І сльози десь в очах згубились,
Ми в школу, гордо голову піднявши, йшли.

Не віриться… бо більше пам'ятаєм:
Лінійка урочиста, випускний у школі бал,
Як у шкільному вальсі вже кружляєм,
Вручають атестати, аплодує зал.

(Оксана Приймак)

Вірші про школу для дітей

Вірші про школу для дитини допоможуть вашим школярам краще зрозуміти, що таке школа, чому важливо вчитися, та налаштують їх на позитивний лад.

Перший дзвоник

Літо стернями пішло,
Входить осінь у село.
Я люблю рум’яну осінь.
Над садами чисту просинь,

Молотарки спів у полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря,
До книжок, до букваря.

Я нарву найкращих квіток,—
Купчаків, жоржин, леліток,—
Принесу з росою в клас,
Де стрічає вчитель нас.

Я віддам букет барвистий,
Де блищить роса намистом,
А одного купчака
Приладнаю до дзвінка.

Ой дзвіночки срібляні,
Добре вчитися мені.

(М. Стельмах)

Вересень-школярик

Через поле по стерні
У міста і села
Йде в солом’яній брилі
Вересень веселий.
В нього квіти у руці
І новий портфелик,
Розцвітає на щоці
Сонячний метелик.
Голосний несе дзвінок,
«Дзінь-дзілінь» – лунає,
Він до школи на урок
Школярів скликає.

(Наталія Тріщ)

Правда ж, мамо, я великий?

Правда ж, мамо, я великий?
Сам взуваю черевики,
Зашнуровую шнурочки,
Сам вбираюся в сорочку,
Сам лице і руки мию,
Сам зачісуватись вмію,
І не плачу я ніколи!…
Скоро вже піду до школи!

(М. Познанська)

Чого я вчуся?

Вдома вчить мене матуся,
В школі вчить мене учитель
І сама я пильно вчуся
Рідним словом говорити.
Вчусь не тільки говорити,
А й читати і писати,
Щоби здивувались діти,
Щоб раділи мама й тато.
Щоб пішла між люди слава,
Щоб сказали: «От, дитинка!
Пильна, мудра і ласкава
Ця маленька українка!»

(Михайло Маморський)

Веселі вірші про шкільне життя, що порадують дітей та дорослих

Шкільне життя – це не лише уроки. Це також веселі перерви, цікаві екскурсії, захоплюючі шкільні заходи.

Швидко відповів

Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів…
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п’ятірки ставить слід!

— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те…

(Грицько Бойко)

Моя школа

Моя школа – рідне коло
вчителів і друзів.
Я не спізнююсь ніколи
й на відмінно вчуся.
Я люблю усі предмети,
навіть математику.
Особливо з інтернетом
я люблю займатися.
Є гуртки і кабінети,
ще й розваги різні.
Як же можна не любити
свою школу рідну?

(Карина Мельничук)

Як багато знаю я

В мене є книжок багато –
І новенькі, і старі.
Як піду до школи з татом,
Всі книжки віддам сестрі.
Хай вона сама читає
Про лисичку й журавля.
Хай вона, мала, узнає,
Як багато знаю я.

(П. Воронько)

Вірш на перший дзвоник

Перший дзвоник – це завжди хвилююче свято, яке знаменує початок нового навчального року. А вірші для першокласників допоможуть їм адаптуватися до нового середовища, познайомитися з однокласниками та вчителями.

Перше вересня

Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкриті навстіж двері в школі —
Ідуть до школи першачки.
З гілок тополь злітає листя,
Кружляє й падає до ніг.
Уперше діти урочисто
Переступають цей поріг.

(Н. Забіла)

Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Нас закликає до навчання.
Ми поспішаєм на урок,
І знову йдемо в світ пізнання.
Тут наші любі вчителі
Нам формули життя виводять,
І научають дисциплін
Та безліч прикладів наводять.
Сидять за партами мої
Найкращі друзі в цілім світі,
Нас всіх єднають дні шкільні,
Снагою нових мрій сповиті.
Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок —
Перерву він оповіщає.
А після неї на урок
Учнівську всю сім'ю збирає.
І знову дзвоник кличе нас —
Спішімо, друзі, до навчання,
Бо промайне так швидко час
Й пора настане розставання.

(Л. Зоріна)

А завтра вранці підуть в школу діти,
Якщо вціліла школа й ще стоїть…
І прийде вчитель діточок учити,
І мала б наступити гарна мить…
Бо перше вересня — чудове свято,
Повернення до школи в старший клас!
А над дітьми чигає смерть крилата —
Воєнний в Україні нині час.
Але дітей добру потрібно вчити,
Знання давати треба дітям всім…
Виходить вчитель, щоб дітей зустріти
Й зробити рік навчальний їм легким.
І йде учитель! Він же Воїн Світла,
Несе знання і мудрість до дітей,
Щоб у дітей душа як мак розквітла,
Щоб світ не знав більш війн, страху, смертей.
Іде учитель, щоб дітей зустріти,
Їм передати добрість і любов.
Щоб діти стали в вільнім світі жити,
Без зла, наруги — вільно, без оков.

(Н. Красоткіна)

Вірші про школу: поезія, що розкриває тепло спогадів та значення освіти

Школа – це храм знань, дружби та добра. Тут ми не лише вчимося читати, писати та рахувати, але й формуємося як особистості, знаходимо себе та своє місце у світі. Шкільні роки – це незабутній період життя, який назавжди залишається у нашій пам'яті.

Вірші про школу – це можливість знову зануритися у цю атмосферу, згадати своїх друзів та вчителів, пережити ті емоції, які колись переповнювали наше серце.

Читайте вірші про школу, діліться ними з друзями та близькими, бережіть тепло шкільних спогадів у своєму серці!

Адже школа – це не просто місце, де ми отримуємо знання. Це частина нас самих, частинка нашого життя.

Сподіваємося, що ця стаття допомогла вам згадати свої шкільні роки з теплотою та ностальгією.