Основне, що варто знати жінкам про екстракорпоральне запліднення

З проблемою безпліддя у всьому світі стикається багато жінок. Раніше дану проблему було неможливо подолати, але медицина розвивалася. Розвивалися й знання у напрямку штучного запліднення, що потім стали називати екстракорпоральним. У 1978 році даний вид запліднення було проведено вперше. Результат виявився успішним. Тоді екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) почали використовувати у всьому світі, зокрема в Україні.

Найважливіше, що треба знати до початку процедури ЕКЗ

Екстракорпоральне запліднення небезпечне для здоров'я жінок, якщо його почати робити без підготовки. Підготовка відбувається через протоколи, які ділять на такі:

• Довгі. Вони тривають від восьми тижнів до пів року. Діляться вони на звичайні довгі, довгі зі стимуляцією та супердовгі. Під час цих протоколів жінки вживають спеціальні препарати, які готують організм на фізичному рівні до штучного запліднення.
• Короткі. Вони тривають менше тижня. Суть їх у тому ж, у чому й довгих протоколів: майбутні мами вживають препарати, які стимулюють організм та готують його до процедури ЕКЗ. Протоколи бувають суперкороткі. Вони підійдуть жінкам з інвалідністю та з певними хворобами.
• Природний цикл. Жодні стимулятори жінка не вживає. Організм готується сам природним шляхом.

Також жінки мають пройти обстеження. Візит до репродуктолога - також важливий момент у підготовці. Репродуктолог проводить обстеження, збирає інформацію, яку жінка отримала під час обстеження, та робить певні висновки. Інформація, яка цікавитиме лікаря, наступна:

• Менструальна функція.
• Хвороби, які жінка перенесла в дитинстві. Хвороби, що пов'язані з запаленнями.
• Хірургічні втручання. Лікаря цікавитимуть ті з них, що були в області тазу. Такі втручання можуть спричинити певні проблеми.
• Кількість вагітностей та все, що з ними пов'язано, як-от аборти, викидні та інше.

Ці кроки необхідні, щоб запліднення пройшло успішно.

Етапи штучного запліднення

Екстракорпоральне запліднення - процес кропіткий та займає кілька етапів. До них відносять:

• Стимулювання так званої суперовуляції.
• Далі йде забір яйцеклітин.
• Після цього - найважливіший етап: запліднення яйцеклітин у пробірці.
• Коли яйцеклітини заплліднено, то підсаджуються ембріони.

Далі лікарю залишається спостерігати за вагітністю. Цей процес також кропіткий та не менш серйозний, але його лікарю проводити простіше. 100% гарантії вагітності немає, але шанс великий.