Музичний інструмент гетьмана: торбан Івана Мазепи

Торбан, струнний щипковий інструмент, пов'язаний із козацькою елітою, займає особливе місце в історії української музичної культури. Особливо відомим став торбан гетьмана Івана Мазепи, однієї з найвпливовіших постатей в історії України. Мазепа не лише був видатним політиком і військовим діячем, але й щирим меценатом та покровителем мистецтва. Цей унікальний музичний інструмент має багату історію, які живе й досі, попри те, що його доля залишається невідомою.

Історичний контекст: як торбан став символом козацької еліти

Торбан був інструментом аристократії, популярним серед магнатів та шляхти Речі Посполитої. Після Люблінської унії 1569 року, Україна входила до складу Речі Посполитої, і цей музичний інструмент знайшов своє місце в руках козацької еліти. Торбан вирізнявся своєю складністю — інструмент мав від 30 до 40 струн і вимагав високого рівня майстерності. Гетьмани й полковники, серед яких був і Мазепа, не лише вправно грали на торбані, а й створювали музику, яка стала частиною народної спадщини. Одним із таких творів вважається відома пісня "Ой горе тій чайці", яка, за свідченнями істориків, була написана саме гетьманом Мазепою.

Існує легенда, що молодий Іван Мазепа навчився грати на торбані, перебуваючи при дворі польського короля. Цей досвід сформував його глибоку любов до музики, яку він зберіг протягом усього життя. Торбан Мазепи, виготовлений з палисандрового дерева, був інкрустований слоновою кісткою, а на грифі містився герб гетьмана. Цей інструмент не просто був засобом музичного самовираження, а й символізував вишуканий смак і високе становище Мазепи в суспільстві.

На військовій гравюрі XIX століття "Пісня Перемоги" зображені козаки, які тріумфально повертаються з походу. Серед інструментів, які супроводжують їхню радість і переможний дух, ми бачимо торбани, литаври, інструменти, схожі на лютні, а також цимбали.

Музика завжди відігравала важливу роль у житті українського козацтва, не лише як розвага, але й як засіб духовної підтримки та зміцнення бойового духу. Козаки використовували її під час важливих моментів – у походах, на святах, а також у боях. Мелодії, що звучали під супровід торбанів, кобз, бандур і цимбалів, ставали невід'ємною частиною козацької культури, зберігаючи в собі історії героїчних перемог і національних прагнень.

Музейна реліквія: доля торбану Івана Мазепи

Торбан Івана Мазепи зберігався у відомій колекції українських старожитностей, що належала Василю Тарновському. Він був детально описаний та ілюстрований у "Каталозі українських древностей колекції В.В. Тарновського" (Київ, 1898 рік) під номером 506: "Бандура (торбан) гетьмана Івана Мазепи. Виготовлений з палисандрового дерева, оздоблений слоновою кісткою. На ручці було зображено герб гетьмана, інкрустований слоновою кісткою".

Після перевезення колекції благодійника до Чернігова, де в 1902 році було відкрито Музей українських старожитностей Василя Тарновського, цей музичний інструмент став частиною музейної експозиції.

На жаль, інструмент зазнав втрат ще до нашого часу. На збережених ілюстраціях та листівках торбан Івана Мазепи постає без струн, з резонаторним отвором у формі зірки. На грифі інструмента видно шляхетський герб гетьмана "Курч". Кілки для налаштування приструнків відсутні, що свідчить про те, що інструмент виконував скоріше декоративну або меморіальну функцію.

На сьогодні місцезнаходження оригінального торбану залишається невідомим, але історики продовжують шукати сліди цього унікального інструмента.

Репресії та відродження

Після смерті Івана Мазепи його ім'я та все, що з ним пов'язано, зазнало репресій з боку Петра І. Окрім політичних переслідувань, постраждала й культурна спадщина: торбан, як символ козацької еліти, став об'єктом знищення. Більшовики також вважали цей інструмент небезпечним, оскільки багато пісень, що виконувалися на торбані, прославляли козацьку славу.

Проте у ХХ столітті, завдяки старанням композитора Миколи Лисенка, інтерес до торбану почав відроджуватися. Лисенко зафіксував нотний запис творів і техніки гри на торбані, що стало важливим кроком у збереженні цього інструменту.

Сучасне відродження: повернення торбану

Сьогодні торбан переживає нову хвилю відродження. Зусилля музикантів, композиторів і дослідників сприяють тому, щоб інструмент знову став частиною української культури. Важливим символом цього процесу є зображення торбану Мазепи на 10-гривневій банкноті, де також представлено Успенський собор Києво-Печерської лаври — ще один спадок меценатської діяльності гетьмана.

Торбан — це не просто музичний інструмент. Це символ елітарності, високої культури й патріотизму, які були важливими для козацької держави. Сучасні кроки щодо відновлення цього інструмента мають велике значення для збереження української культурної спадщини.

Торбан гетьмана Івана Мазепи — це важливий артефакт, який свідчить про багату історію української музики та культури. Попри втрати й репресії, цей інструмент продовжує жити в пам'яті народу та культурних ініціативах. Його відродження є не лише музичним процесом, а й частиною ширшої місії збереження національної ідентичності й культурної спадщини.