Іван Мазепа: Гетьманщина у пошуках національної свободи та культурних скарбів
25 липня 1687 року стало історичною датою для України, коли на посаду гетьмана було обрано видатного діяча – Івана Мазепу. Він став одним із найвизначніших правителів Гетьманщини, метою якого було об'єднання різних козацьких земель у єдину державу під його владою. Мазепа прокладав шлях до створення міцної автократичної гетьманської влади, утримуючи при цьому традиційну систему козацького устрою.
Будівничий Української Держави
Сам Іван Мазепа прагнув для себе роль монарха, який був би вище за рівень гетьмана. Він ототожнював свою владу з могутністю держави, дбав про добросусідські відносини з Річчю Посполитою, Кримським ханством і Османською імперією. Водночас він прагнув забезпечити максимальну автономію для України, адже боротьба з Московією на той момент здавалася безнадійною. Така стратегія сприяла утвердженню його влади та підтримці з боку старшинських родів, які емігрували з Правобережжя, та найманців.
Під Мазепиним правлінням Гетьманщина переживала період піднесення духовного життя. Його підтримка культурних і духовних починань була визначальною. Саме в цей час у Гетьманщині розвивалося українське бароко, що знайшло втілення у відродженні Києва як духовного центру України. Мазепа був меценатом мистецтва та культури, і великий розвиток образотворчого мистецтва в Гетьманщині припадав на часи його правління.
Ще однією з цінних рис Мазепиного гетьманства було те, що протягом його правління не відбулося жодного протестного повстання проти влади. Події, відомі як «повстання Петрика», де козацька спільнота не підтримала заклик повстати проти гетьмана, є одним із прикладів цієї стабільності. Замість того, кримські татари згаданого Петрика вчинили грабежі, що стало додатковою перешкодою для повстання.
Справжнім досягненням Мазепи можна вважати його зусилля утвердити козацьку державність та розкрити потенціал України-Гетьманщини у сфері культури, мистецтва й освіти. Він залишив глибокий слід в історії країни, а його роль у розвитку української культури та формуванні національної ідентичності визнається досі.
Іван Мазепа та українське бароко
Українське бароко, яке стало характерною особливістю епохи Мазепи, відобразило національний характер і духовну глибину українського народу. Архітектура, живопис, скульптура, література та музика барокового періоду відзначалися багатством декоративних елементів, розкішністю та парадністю форм. Імениті майстри того часу створили шедеври, які й донині вражають своєю красою та вишуканістю.
Ревний поборник православ'я Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки соборів, споруджених у стилі українського бароко.
Загалом за роки його правління зведено понад 200 церков, з них 45 під безпосереднім патронатом володаря булави. Слід зазначити, що цей великий комплекс робіт оплачувався здебільшого з гетьманської скарбниці. Тобто зібрані від податків кошти гетьман вкладав у розбудову Києво-Печерської лаври, будівництво великого муру довкола неї та інші церковні проєкти.
Внесок у розвиток освіти
Заходами Івана Мазепи Києво-Могилянський колегіум, де навчалися студенти з різних країн Східної та Центральної Європи, набув статусу академії (тоді відомої як «Могило-Мазепинська»). Це сталося завдяки старанням гетьмана разом з Варлаамом Ясинським і Йосифа Кроковського у 1694 році. Завдяки матеріальній підтримці гетьмана було споруджено нові корпуси, збільшено кількість спудеїв до 2 тисяч.
Від часів гетьманування Івана Мазепи з військового козацького скарбу щорічно на академію йшло по 200 крб. Інші освітні та навчальні заклади також зазнали піднесення та підтримки з його боку, що сприяло розвитку освіти в країні.
Іван Мазепа - символ волі українського народу
Невід'ємною частиною спадщини Мазепи є його боротьба за національну свободу та незалежність. Його протистояння Московському царству виявило силу духу та відданість ідеалам національної ідентичності. Іван Мазепа став символом волі українського народу, а його ім'я відзначалося не тільки в історичних документах, але й у народній пам'яті.
На жаль, доля гетьмана Івана Мазепи та його національних ідеалів склалася несприятливо. Після невдалої Полтавської битви 1709 року, де Мазепа підтримав ворогів Російської імперії, гетьман був змушений емігрувати. Таким чином, він не зміг здійснити свою мрію про єдину об'єднану Українську Державу.
Проте Іван Мазепа залишив слід у серцях українського народу. Він став символом національного героя та патріота, який віддавав усе для добра України. Його зусилля на користь культури, освіти та національної свободи зберігаються в історичній пам'яті країни і надихають наступні покоління прагнути до збереження та розвитку національних традицій і цінностей. Іменем Мазепи названі вулиці, пам'ятники та культурні заходи, які сприяють збереженню пам'яті про великого гетьмана і його цінний внесок у розвиток України.
