Тарас Шевченко. Тарасова ніч
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата —
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці;
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує —
Аж лихо сміється...
«Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля;
Зажурилась Україна —
Така її доля!
Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує...
Козачество гине;
Гине слава, батьківщина;
Немає де дітись;
Виростають нехрещені
Козацькії діти;
Кохаються невінчані;
Без попа ховають;
Запродана жидам віра,
В церкву не пускають!
Як та галич поле крив,
Ляхи, уніати
Налітають, — нема кому
Порадоньки дати.
Обізвався Наливайко —
Не стало Кравчини!
Обізвавсь козак Павлюга
За нею полинув!
Обізвавсь Тарас Трясило
Гіркими сльозами:
«Бідна моя Україно,
Стоптана ляхами!»
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Де поділось козачество,
Червоні жупани?
Де поділась доля-воля,
Бунчуки6, гетьмани?
Де поділися? Згоріло
А чи затопило
Синє море твої гори,
Високі могили?
Мовчать гори, грає море,
Могили сумують,
А над дітьми козацькими
Поганці панують.
Грай же, море, мовчіть, гори!
Гуляй, буйний, полем!
Плачте, діти козацькії, —
Така ваша доля!
Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятовати,
Обізвався, орел сизий,
Та й дав ляхам знати!
Обізвався пан Трясило:
«А годі журиться!
А ходім лиш, пани-брати,
З поляками биться!»
Вже не три дні, не три ночі
Б'ється пан Трясило.
Од Лимана до Трубайла
Трупом поле крилось.
Ізнемігся козаченько,
Тяжко зажурився,
А поганий Конецпольський
Дуже звеселився;
Зібрав шляхту всю докупи
Та й ну частовати.
Зібрав Тарас козаченьків —
Поради прохати:
«Отамани товариші,
Брати мої, діти!
Дайте мені порадоньку,
Що будем робити?
Бенкетують вражі ляхи —
Наше безголов'я».
«Нехай собі бенкетують,
Нехай на здоров'я!
Нехай, кляті, бенкетують,
Поки сонце зайде,
А ніч-мати дасть пораду, —
Козак ляха знайде».
Лягло сонце за горою,
Зірки засіяли,
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата;
Прокинулись ляшки-панки —
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки,
Та й не повставали:
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали.
Червоною гадюкою
Несе Альта вісти,
Щоб летіли крюки з поля
Ляшків-панків їсти.
Налетіли чорні крюки
Вельможних будити;
Зібралося козачество
Богу помолитись.
Закрякали чорні крюки,
Виймаючи очі;
Заспівали козаченьки
Пісню тії ночі, —
Тії ночі кривавої,
Що славною стала
Тарасові, козачеству,
Ляхів що приспала.
Над річкою, в чистім полі,
Могила чорніє;
Де кров текла козацькая,
Трава зеленіє.
Сидить ворон на могилі
Та з голоду кряче...
Згада козак гетьманщину,
З гада та й заплаче!»
Умовк кобзар, сумуючи:
Щось руки не грають.
Кругом хлопці та дівчата
Слізоньки втирають.
Пішов кобзар по улиці —
З журби як заграє!
Кругом хлопці навприсядки,
А він вимовляє:
«Нехай буде отакечки!
Сидіть, діти, у запечку,
А я з журби та до шинку,
А там найду свою жінку,
Найду жінку, почастую,
З вороженьків покепкую».
Популярні твори
- Великий льох
- Гайдамаки
- Гайдамаки (скорочено)
- До Основ'яненка
- Думи мої, думи мої
- Думка (Нащо мені чорні брови...)
- Думка (Тече вода в синє море)
- Заповіт
- За сонцем хмаронька пливе
- І мертвим, і живим, і ненарожденним
- Іван Підкова
- Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)
- Кавказ
- Катерина
- Катерина (скорочено)
- Лілея
- Марія
- Марія (скорочено)
- Мені однаково, чи буду
- Мені тринадцятий минало
- Минають дні, минають ночі
- На вічну пам'ять Котляревському
- Наймичка
- Наймичка (скорочено)
- Ой три шляхи широкії
- Причинна
- Росли укупочці, зросли
- Садок вишневий коло хати
- Сон (На панщині пшеницю жала)
- Сон (У всякого своя доля...)
- Сон (У всякого своя доля) (скорочено)
- Стоїть в селі Суботові
- Тарасова ніч
- Тополя
- У нашім раї на землі
- Чигрине, Чигрине
Критика
- Тарас Шевченко: велет духу, який розбудив націю
- Вічні образи в малярській спадщині Т. Шевченка
- Візуальний код Шевченка
- Основні ознаки романтизму та романтизм Т. Шевченка
- Парадигма освіти і виховання у повістях Т.Шевченка "Музыкант" і "Несчастный"
- Шевченкознавчі інтерпретації Юрія Барабаша
- Шевченківський текст в інтерпретації Михайлини Коцюбинської
- Шевченківські джерела в драматургії Миколи Куліша
- Тарас Шевченко і Василь Стус: семантичні топоси текстуального простору
- Творення себе як спосіб осягнення універсумів
- Україна в ліриці Т.Шевченка періоду заслання та ліриці Лесі Українки, писаній на чужині
- Ще раз про діалог М.Хвильового та Т.Шевченка: острах впливу
- Категорія свободи як філософська засада Щоденника Т.Шевченка
- Проблема рецепції незручних текстів Т.Шевченка
- Про вірш у поетичному циклі Т. Шевченка В казематі
- Похвальна поезія у творчості Тараса Шевченка
- Трагічне світовідчуття Т. Шевченка у циклі В казематі
- Тарас Шевченко й корифеї українського професійного театру
- Шевченко і ми. Тарас Салига
- Образ кобзаря у Шевченковій творчості
- Тарас Шевченко і виклики сучасної доби
- Тарас Шевченко і Микола Гоголь: творчі паралелі, відмінні риси
- Інтерпретація постаті Т. Шевченка у сучасних українських та польських працях
- На підступах до універсалізму Тараса Шевченка, або Одвічний колообіг національного духу
- Проза Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури: наслідування чи творче засвоєння художнього досвіду?
- Тарас Шевченко й радянська цензура
- Поетика повісті Тараса Шевченка «Прогулка с удовольствием и не без морали» (текст, контекст, інтертекст)