Римські монети на території України: від торгівлі до скарбів
Перші століття нашої ери ознаменувалися тісним контактом між Римською імперією та землями, де проживали слов'янські племена, відомі як анти. Цей період збігається з розквітом черняхівської археологічної культури, що охоплювала значну частину сучасної України. Саме тоді римські монети почали активно проникати на українські землі, ставши невід'ємною частиною місцевого економічного та культурного життя.
Римські монети в торгівлі та економіці на території України
Посилення римської присутності в регіоні Дунаю за імператора Траяна (роки правління 98—117 н. е.) відкрило нові можливості для торговельних зв'язків між Римською імперією та слов'янськими племенами. Римські купці активно проникали на територію сучасної України, пропонуючи свої товари в обмін на місцеву продукцію. Основними об'єктами місцевої торгівлі були продукти тваринництва, рільництва та лісових промислів, як-от збіжжя, худоба, шкіри, хутра, мед, віск, а також бурштин і раби.
Натомість римські купці привозили на українські землі гончарні та ювелірні вироби, вина, олію та інші товари. Для покриття торговельного дефіциту римляни широко використовували монету, яка була одним з основних засобів обміну. Римські монети, особливо срібні денарії, стали важливою частиною економічного життя на території України.
Велика кількість виявлених на території України денаріїв та інших монет свідчить про різноманітність їх використання. Це були перші монети, які брали активну участь у формуванні товарно-грошових відносин на українському ринку. Вони використовувалися не тільки для здійснення торговельних операцій, але й для інших економічних потреб.
Значна частина римського монетного імпорту використовувалася племінною верхівкою як засіб тезаврації шляхом нагромадження скарбів. Римські монети, особливо срібні та золоті, часто ставали об'єктом накопичення багатства. Їх зберігали у скарбах, що свідчить про те, що вони слугували не тільки засобом обміну, але й мірилом цінності.
Нерідко срібні, й особливо золоті, монети перероблялися на прикраси. Через відсутність покладів дорогоцінних металів на території України місцеві ювеліри широко використовували римське монетне срібло як сировину для виготовлення різноманітних ювелірних виробів.
Таким чином, римські монети відігравали важливу роль в економічному житті на території України. Вони сприяли розвитку торгівлі, формуванню товарно-грошових відносин та збагаченню місцевої еліти.
Денарій — основа римської монетної системи
Римська монетна система формувалася ще за часів Республіки, її основою стали мідні аси та срібні денарії, а також їхні кратні та фракції. Срібний денарій був головною монетою римського часу, карбування якого розпочалося у 268 році до нашої ери за часів Римської республіки і тривало за Римської імперії. Ця монета забезпечувала грошовий обіг не тільки у величезній імперії, а й використовувалася племенами, що межували з нею.
Спочатку денарій важив 4,5 грама і був однією з найпоширеніших монет у Римській республіці. Свою назву монета отримала від того, що спочатку дорівнювала 10 мідним асам, адже "денарій" дослівно означає "складений з десяти". Проте з часом вага денарія зменшувалася. За імператора Нерона його вага знизилася до 3,4 г. Саме за Нерона якість монети почала погіршуватися через додавання до срібла домішок, що зменшувало вміст чистого срібла в монеті.
Особливо швидким стало погіршення якості денарія під час кризи III століття. За імператора Септимія Севера вміст срібла в монетах становив вже 60%, а згодом різко впав майже до 5%, що фактично перетворило денарій на мідну монету.
Для боротьби зі знеціненням денарія у 215 році за Каракалли було випущено нову срібну монету — антонініан. Срібні денарії перестали карбувати після правління Гордіана III (238-244 роки нашої ери).
Останній випуск денаріїв відбувся за часів правління Авреліана між 270 і 275 роками нашої ери та в перші роки правління Діоклетіана, котрий провів грошову реформу, після якої карбування денаріїв на території Римської імперії остаточно припинилося.
Характер поширення та обігу римських монет на території України
На території України знайдено велику кількість римських монет, що свідчить про активні торговельні зв'язки між місцевим населенням та Римською імперією. Переважна більшість цих знахідок – це срібні денарії, тоді як мідні та золоті монети – ауреуси трапляються значно рідше.
Більшість римських монет, знайдених в Україні, датуються другою половиною I – II століття нашої ери. Це був період розквіту Римської імперії, коли її економічні та культурні зв'язки з іншими народами були особливо активними. Монети, викарбувані в цей час, зустрічаються на території України найчастіше, що свідчить про інтенсивність торговельних відносин між місцевим населенням та римськими купцями.
В Україні зустрічаються срібні денарії імператорської епохи, особливо часів правління таких імператорів, як Траян, Адріан, Антонін Пій, Луцій Вер, Марк Аврелій та Коммод. Ці монети перебували в обігу на території України до V століття нашої ери. Знахідки монет, що датуються пізнішим часом, є досить рідкісними.
Поширення римських монет на території України, зокрема в таких регіонах, як Подністров'я, Прикарпаття, Поділля, правобережжя Дніпра та південна Волинь, свідчить про тривалі економічні зв'язки та жваві торговельні відносини з іноземними купцями. Їх поява на українських землях зумовлена тим, що племена, які тоді мешкали на цій території, за свідченнями давньоримських істориків, мали активні торговельні відносини з Римською імперією.
Окрім торговельних відносин, римські монети потрапляли на територію України і як військові трофеї, здобуті в результаті успішних нападів варварських племен на римські провінції. У ті часи, коли Римська імперія почала втрачати свою військову міць, імператори, не маючи змоги захистити свої кордони, часто відкуповувалися від племінних вождів даниною – товарами та грішми.
Так, наприклад, у 251 році, після поразки римської армії на Нижньому Дунаї, імператор Гай Требоніан Галл був змушений платити коаліції готів та карпів щорічні грошові субсидії. Значна частина цих субсидій припадала на готів.
У цей період головними джерелами надходження римських грошей до варварів були субсидії вождям від імперії відповідно до союзницьких договорів, а також виплати за наймання військових загонів, викуп полонених, пограбування провінційних міст тощо.
Масове поширення римських монет на слов'янських землях припинилося у III столітті нашої ери. Це було безпосередньо пов'язано з політичними та соціально-економічними змінами в Римській імперії. У цей час почалося псування монет, римський денарій втратив свою пробу та вагу, знецінився, тому повноцінний денарій II століття швидко зник з обігу.
Римські монети як витвори мистецтва та засіб пропаганди
Римські монети були не тільки важливим інструментом економічного обігу, але й потужним засобом політичної пропаганди та культурного впливу. Вони слугували не лише для здійснення торговельних операцій, але й для поширення інформації про імператорів, їхні досягнення та цінності Римської імперії.
Їх сміливо можна називати витворами медальєрного мистецтва. На лицьовій стороні, як правило, розміщувався портрет імператора та напис, що містив його ім'я, титули та звання. Тут можна було побачити такі звання, як "імператор", "трибун народний", "божественний", "благочестивий" тощо. Ці зображення та написи мали підкреслювати велич та божественне походження імператора в очах римського народу.
Зворотний бік монет вражав своєю різноманітністю та художнім багатством. Тут зображувалися сцени з міфології, важливі події з життя імператора, архітектурні пам'ятки, знаки зодіаку, священні символи релігійних культів та уособлення чеснот. Кожне зображення мало своє значення та несло певне смислове навантаження. Воно мало розповідати римлянам про велич імперії, силу її правителів та цінності, які вона сповідувала.
Зображення на монетах прославляли імператорів, увічнювали їхні діяння, військові перемоги та чесноти. Монети розповідали про історію Риму, його міфологію та культурні традиції. Завдяки широкому поширенню монет ця інформація ставала доступною для всіх верств населення Римської імперії, а також для народів, що мешкали за її межами. Монети сприяли поширенню римської культури та ідеології, зміцнюючи владу імператорів.
Знахідки римських монет на території сучасної України свідчать про те, що вони відігравали важливу роль у торговельних та культурних зв'язках між Римською імперією та місцевим населенням. Монети були не тільки засобом обміну, але й своєрідними "візитними картками" римської цивілізації, які знайомили місцеве населення з культурою, історією та цінностями Риму.
Скарби, що розповідають історію
На території України виявлено понад 1 000 місць, де знаходили скарби римських монет. Це вражаюча цифра свідчить про те, що римські монети були невід'ємною частиною життя на цих землях протягом тривалого часу – з II по V століття нашої ери. Особливо цінними є знахідки срібних денаріїв, які в той час були основною монетою в обігу на території України.
Археологічні розкопки пам'яток черняхівської та зарубинецької культур принесли значну кількість скарбів, що містять тисячі денаріїв. Масштаби використання цих монет вражають: іноді в одному скарбі знаходили кілька тисяч монет! Це свідчить про те, що римські денарії були не просто засобом обміну, а й важливим елементом економічної системи того часу.
Знахідки римських монет на території України не тільки підтверджують активну торгівлю між Римською імперією та місцевим населенням, але й дозволяють нам краще зрозуміти особливості цієї торгівлі. Разом з монетами археологи знаходять також інші предмети, як-от прикраси, амфори, посуд та різні побутові речі. Наприклад, римський посуд та прикраси, знайдені в поселеннях черняхівської та зарубинецької культур, свідчать про те, що місцеве населення цікавилося римською культурою та імпортувало не тільки товари першої необхідності, але й предмети розкоші.
У 70-х роках XIX століття, під час будівництва Кудрявської лазні поблизу Дитинця на Львівській площі в Києві, було знайдено найбільший скарб римських монет на території України. Цей скарб вражає своїми розмірами: він важив 16 кілограмів та містив близько 4 тисяч монет різного розміру. Відомо, що серед них були срібні денарії та бронзові аси II століття, які землевпорядники передали скупнику. Студент Київського університету, М. Пантелеєв, придбав кілька монет у скупника. Одна з них, срібний денарій Адріана, згодом була подарована його донькою професору Василю Ляскоронському.
На жаль, доля цього величезного скарбу, як і денарія Адріана, подарованого В. Ляскоронському, нині невідома. Однак навіть ця історія свідчить про те, що знахідки римських монет на території України є не тільки цінними історичними артефактами, але й частиною культурної спадщини нашої країни.
Римські монети-медальйони: особливий вид артефактів
Крім звичайних монет, на території України також зустрічаються римські монети-медальйони, які є особливим видом артефактів. Вони відрізняються від звичайних монет своїм розміром, вагою та якістю виконання. Медальйони, як правило, виготовлялися з золота чи срібла та мали більший діаметр, ніж звичайні монети.
Ці медальйони карбувалися при дворах римських імператорів на честь визначних подій, пов'язаних з їхнім іменем. Вони слугували одночасно і нагородою, і цінним подарунком римським воєнначальникам чи варварським вождям за службу Імперії. Медальйони часто використовувалися для нагородження за військові заслуги.
На відміну від звичайних монет, медальйони не призначалися для повсякденного обігу. Вони були радше символами статусу та влади, а також свідченням особливого ставлення імператора до людини, котра отримувала цей цінний подарунок.
На аверсі медальйонів зазвичай зображувався портрет імператора або членів його родини, а на реверсі – різноманітні сцени з міфології, історичні події, архітектурні пам'ятки чи алегоричні зображення. Часто на медальйонах можна зустріти написи, що прославляють імператора та його досягнення.
Знахідки римських монет-медальйонів на території України свідчать про те, що вони також потрапляли на землі, заселені слов'янськими племенами. Ймовірно, вони могли бути отримані як подарунки від римських імператорів або як трофеї, здобуті в результаті військових конфліктів.
Занепад та припинення обігу
Занепад та розпад Римської імперії у IV столітті призвели до припинення обігу римських грошей на території сучасної України. Зі зменшенням економічної та політичної могутності Риму торгівля поступово згасала, а римські монети зникали з обігу. Незважаючи на це, срібні денарії ще тривалий час використовувалися на українському грошовому ринку.
Лише у V столітті їх поступово почали витісняти візантійські номінали. Справжній грошовий обіг в Україні розпочався у VIII столітті, коли в грошовому господарстві з'явилися східні монети, як-от сасанідські драхми й арабські куфічні дірхеми. Їх поява була зумовлена активною торгівлею європейських країн зі Сходом, що сприяло поширенню східних монет на захід.
Значення для історії
Знахідки римських монет на території України є важливим джерелом для вивчення історії нашої країни та її зв'язків з Римською імперією. Вони дозволяють нам краще зрозуміти економічне та культурне життя того часу, а також масштаби та характер торговельних відносин між племенами й народами, що проживали в той час на території України, та Римом. Крім того, ці знахідки є свідченням того, що територія сучасної України була частиною великого культурного й економічного простору, що охоплював значну частину Європи.
Вивчення римських монет, знайдених на території України, продовжується й сьогодні. Археологи та історики досліджують ці знахідки, щоб отримати більше інформації про минуле нашої країни та її місце в історії Європи.
