Чому іноземцям важко вчити англійську: 5 перешкод
Мільйони людей по всьому світу, які вивчають англійську, стикаються з практично однаковими труднощами. Маючи за плечима 12 років викладання англійської мови як іноземної, я не без здивування переконуюсь, що помилки, які роблять іноземці, далеко не завжди становлять проблему для носіїв мови і навпаки. Так, англійці навряд чи заплутуються в написанні they’re/there/their або your/you’re і вже точно мають менше проблем з апострофом, ніж я. Непередбачуваність англійського правопису може спантеличити як іноземця, так і носія мови, а ось граматика, над якою носії мови навіть не замислюються, для іноземця є найважчим випробуванням. Нижче наводимо п’ять ситуацій, в яких можна, що називається, зав’язнути.
1. Загальновживані слова, які насправді нічого не означають
Як би ви змалювали свій типовий ранок? Вочевидь, щось на зразок "When my alarm goes off, I get up, take off my pajamas, put on my clothes and set off to work." (Вимкнувши будильник, я встаю, знімаю піжаму, одягаюсь і вирушаю на роботу.”
Здається, все просто, але насправді речення просто переповнене конструкціями, здатними збити з пантелику. Це саме вони, ті сумнозвісні фразові дієслова, тобто дієслова, які використовуються разом з одним, а то і двома прийменниками. Ключові слова даного речення не мають жодного сенсу в розумінні більшості людей світу. When my alarm goes off…” Куди йде ваш будильник? Адже “go” означає “йти, рухатись”. І чому “get up”, а не “stand up”, адже переклад однаковий? Чому ми “put on” (вдягаємо) одяг, але не “take on”, при цьому ми його “take off” (знімаємо), але не “put off”? Що ж до “set” і “off”, то жодне з цих слів, якщо замислитись, не означає абсолютно нічого! То що ж вони в біса означають, поставлені поряд?
Фразових дієслів в англійській мові тисячі, вистачило б на окремі спеціалізовані словники. Ба більше, деякі з цих незбагненних конструкцій мають по декілька значень. Спробуйте самі. Скільки значень ви знайдете для вислову “to put off”?
2. Забагато способів говорити про майбутнє
Потреба розповісти про свої плани на майбутнє в англійській мові перетворюється на вкрай складну задачу. Почнемо з того, що існує вісім (або більше, якщо приймати до уваги вислови на зразок "It’s bound to rain tomorrow") граматичних структур для майбутнього часу. Кожна з цих структур містить ледь помітні, майже невловимі відтінки значення, які, однак, миттєво розуміє носій мови.
Наприклад, я питаю про ваші плани щодо сьогоднішньої вечері. Ви відповідаєте: “I’ll get pizza on the way home.” (Я візьму піцу по дорозі додому) Цього достатньо для мене, щоб розуміти, що ви щойно спонтанно вирішили так зробити. Водночас, якщо ви скажете: “I’m going to get pizza” Я збираюсь взяти піцу), я зрозумію, що ви розмірковували про таку можливість. А от якщо ви скажете:: “I’m getting pizza,” (Я беру піцу) стане зрозуміло, що ви це вже точно спланували, можливо, навіть замовили столик в ресторані. Якщо ж ви говорите “I was going to get pizza,” (Я збирався взяти піцу), використовуючи структуру, відому як future in the past, тобто майбутнє в минулому, ви натякаєте, що можете і передумати. Нарешті, фраза “The pizza guy delivers at 8 p.m.” (Піцу приносять о 8 вечора) повідомить мені проте, що ви є прихильником фастфуду і давно звикли до щоденної доставки.
Існує ще як мінімум три не менш заплутані структури, які вказують на майбутнє (“I’ll be eating, I’ll have eaten, I will have been eating”), в порівнянні з якими сюжет фільму “Інтерстеллар” здається простим, як дитяча казка. Коли іноземці починають вчити англійську, вони впевнено використовують “will”. Весь подальший процес вивчення мови полягає в намаганнях перевчитись. Все це, звичайно, стосується розмов про реальне майбутнє, Розмови про уявне майбутнє геть інші. Ще гірші.
3. Нереальне майбутнє
Уявімо двох працівників, які обговорюють майбутнє. Обидва не в захваті від своєї роботи, отже вони розмріялись про те, як би змінити своє життя. "If I changed careers, I'd become a vet," (Якби я обирав інший кар’єрний шлях, став би ветеринаром), каже один. Інший відповідає: "Yeah, if I change careers, I'll become a chef." (Ага, а як обиратиму інший кар’єрний шлях, стану шеф-кухарем). Перший, виходячи з граматичної структури, вважає мрію нездійсненною, тоді як другий сподівається на можливість позитивних змін у кар’єрі. Втім, людині, яка вивчає англійську, досить важко зрозуміти, чи стосується ця розмова майбутнього часу, не кажучи вже про ступінь вірогідності.
“If I changed careers …” - чи відбулось це в минулому? “If I change careers…” - чи відбувається це зараз? В умовних реченнях минулий час використовується для позначення того, що певна подія навряд чи відбудеться, тоді як теперішній вказує на цілком реальну можливість. Знайти в цьому сенс міг би хіба що Марті МакФлай (персонаж фільму “Назад у майбутнє”).
4. Велика місія маленьких слів
Якщо ви ніколи не заглиблювались у вивчення граматики, мабуть, вам і на думку не спадало, що ви використовуєте допоміжні дієслова. “Допоміжне” мало б означати “те, яке допомагає”, але це, вочевидь, найневдаліший приклад використання граматичного терміну. Допоміжне дієслово сприймається іноземцями як зайва деталь, яку ми отримуємо на початку вивчення мови і надалі не знаємо, що ж з нею робити. Англійці ж використовують ці “деталі”, щоб задавати питання, щось заперечувати, підсилювати сказане або щоб показати, що вже знають відповідь на задане питання. Йдеться про короткі слова be, do, і have, їх форми минулого часу was/were, did і had, а також їх же заперечні форми. А також інщі слова, які ми додаємо для “допомоги”: will, would, can, should тощо. Чи стало зрозуміліше? Ажніяк, хоча у носіїв мови ці слова просто з язика злітають, чи не так?
Варто запа м’ятати, що розташування допоміжних дієслів в реченні відносно “головних” (тобто дієслів, які, власне, вказують на дію) залежить від граматичного часу, а також від того, ствердження це чи запитання. Крім того, не всі запитання потребують допоміжних дієслів (питання до підмета “Who saw you?”, на відміну від “Who did you see?”), а дієслово “to be” існує за власними правилами.
5. Довгі правила для коротких слів
В англійській мові існують навіть ще менші слова, які можуть спричинити непропорційно великі проблеми. Йдеться про the і a/an, відомі як, відповідно, означений і неозначений артиклі. Якщо в школі ви “плавали” в іспанських або французьких родових закінченнях, англійська може здатись вам легшою для вивчення. Проте англійська візьме реванш, закидавши вас нескінченними првилами стосовно того, де використати the, де a, а де й взагалі нічого. Навіть люди, які спілкуються англійською більше 20 років, помиляються з артиклями там, де ніколи не помилиться носій мови.
Є багато труднощів, з якими стикається більшість людей, які вивчають англійську мову, але існують і специфічні перешкоди, які залежать від того, яка мова є рідною. Отже, коли наступного разу вам спаде на думку, що хтось міг би і більше часу приділити покращенню своєї англійської, подумайте, скільки їм вже довелось подолати.
Переклала Yuliya Skarloupina. За матеріалами: Mental Floss
