Вірші про родину, які розвеселять і нагадають про найдорожчих людей

Сім'я – це не просто слово, це цілий світ, де панує любов, підтримка та розуміння. Це місце, де ми завжди знаходимо тепло та відчуття захисту. Це джерело натхнення, радості та невичерпної сили.

В українській поезії тема сім'ї посідає особливе місце. З давніх-давен поети оспівували красу родинних стосунків, щирість батьківської та материнської любові, тепло бабусиних та дідусевих обіймів, вірність братів і сестер.

У цій добірці ви знайдете щирі та зворушливі вірші про сім’ю українською мовою. Ці твори неодмінно торкнуться вашого серця, подарують вам сльози радості та розчулення, а також змусять задуматися про те, що дійсно важливо у житті.

Вірш про родину до сліз – це безцінний скарб, який береже тепло родинного вогнища та передає від покоління до покоління найважливіші цінності: любов, повагу, єднання та підтримку. Відкрийте для себе цей скарб і подаруйте собі та своїм близьким незабутні емоції. Нехай ці вірші стануть для вас оберегом, який завжди буде нагадувати про те, що ви не самотні, адже у вас є сім'я – найдорожче, що є в житті.

Веселі вірші про сім’ю, які зігріють душу

Сім'я - це не лише серйозні розмови та важливі рішення. Це ще й сміх, радість, спільні пригоди та веселі моменти, які назавжди залишаються в пам'яті.

У цій добірці ви знайдете веселі вірші про сім'ю, які змусять вас посміхнутися, піднімуть настрій та подарують заряд позитиву.

Читайте ці вірші разом з рідними, діліться ними з друзями, і нехай ваш будинок наповниться щирим сміхом і теплом сімейного затишку!

Щасливе кошенятко

День повільно догорав,
Тихий вечір наступав.
І надворі, і у хаті
Всі збиралися вже спати.

Та одненьке кошенятко
Не хотіло зовсім спатки.
Все крутилося, зітхало,
А вже згодом одказало:

«Мамо, тату, не сваріться,
Та чомусь мені не спиться,
Дещо розум мій проймає
І від сну відволікає.

Чув, існує в світі щастя,
Муркотливе та пухнасте.
Розкажіть мені про нього,
Що в нім дивного такого?»

Усміхнулась мама хватко
І поглянула на татка.
Той почухав собі вухо
І сказав маляті: «Слухай…

Щастя, це коли є дім,
Коли затишно у нім,
Коли є батьки і діти,
Є що їсти, є що пити…»

В мить зраділо кошенятко
Та зіп’ялося на лапки,
Усміхнулося ласкаво
І батькам своїм сказало:

«Я доглянутий і ситий,
І любов’ю оповитий!
Люба мамо! Любий татко!
Я щасливе кошенятко!»

(Ольга Науменко)

***

Неділя – от везіння!
Неділі так потрібні!
Тому що в неділю
Мама робить млинці.
Тато до чашки чаю миє.
Витираємо їх удвох,
А потім ми всією сім’єю
Чай з млинцями довго п’ємо.
А у вікно ллється пісня,
Я і сам готовий заспівати,
Добре, коли ми разом,
Навіть якщо немає млинців.

(Олег Бундур)

Схожі

Ой руда, ой руда
В мого татка борода!
І хоч я не бородата,
Але викапана тато.
Ну а замість бороди
Маю хвостики руді!

(Юлія Домашець)

Вереда

Мала мама одинця,

Одинця-мазунця.

Мамі з ним була біда:

Одинець був вереда.

Вереда вередував,

Всім спокою не давав:

І бабусі,

Й тьоті Ірі,

І сусідам

По квартирі.

Навіть котику-

Воркотику

Малому

Від плачу

Тікать доводиться

Із дому,

А горобчики

Сміються

У садах:

— Цвір-цвірінь!

Уже проснувся

Вереда!

Ось у ліжку

Він сидить,

В стінку стука:

— Мамо, йди!

Іди сюди!

Візьми на руки! —

Хлопець дриґає ногами,

Обливається сльозами

І подушку обніма:

— Ма-ма-ма!

Стала мама

Умивать

Одинця, —

Репетує

Мазунець

Без кінця!

Кулачками тре він очі:

— Я вмиватися не хочу!

Теплої води нема!

Ма-ма-ма!

Мама мило

Червоненьке

Узяла,

Вереду свого

Вмивати

Почала.

Знову плаче:

— Я не хочу!

Ой, заходить мило в очі!

Не намилюй!

Не вмивай!

Ай-ай-ай!

Стала мама

Вереду

Утирать,

Вереда давай

Ще дужче

Кричать.

Він до лоба приклада кулачок:

— Ой, колючий рушничок, рушничок!

Ти мене не обдирай,

Ти гладеньким витирай!

Ай-ай-ай!

Мама супу

Із каструлі

Налила,

Мама ложку

Вередулі

Подала.

— Нащо ложка? Забери ти!

Хочу суп з тарілки пити! —

І руками обома

Він тарілку підніма.

— Ма-ма-ма!

Враз за шию

Потекло —

Гаряче!

Верещить він:

— Ой пече!

Ой, пече! —

Як затупає ногами,

Та до мами із сльозами:

— Суп гарячий... їж сама!

Дай того... (чого нема!)

Ма-ма-ма!

Ось бабуся

Вже зайшла

До кімнати,

Булку з маком

Принесла

Для внучати.

— Я не хочу їсти так!

Виберіть із булки мак!

Чом варення в ній нема?

Ма-ма-ма!

Вереда

Усе кричить,

Не змовка:

— Ви з вареннячком

Спечіть

Пиріжка!

Яз варенням хочу їсти,

Тільки так, щоб був без тіста,

А начиночка сама!

Ма-ма-ма!

Стала мама

Одягать

Вереду,

Вереда

Галасувать:

— Не піду!

Хочу дома я сидіти!

Вже набридло мені літо!

Хочу, щоб була зима!

Ма-ма-ма!

Мама слоника

Купила

Заводного.

Вереда Горла щосили:

— Не такого!

Я не хочу заводного!

Ти купи мені живого,

Із ногами чотирма!

Ма-ма-ма!

Він із мамою

Гуляв

У саду.

Хто проходив —

Впізнавав

Вереду.

Знов розплакався синочок:

— Мамо! Хочу в дитсадочок,

Гратись з дітками всіма!

Ма-ма-ма!

А йому відповіли Малюки:

— Ну, навіщо вереда

Нам такий?

Ні, не візьмемо тебе

Ми сюди:

В дитсадочок нам не треба

ве-ре-ди!

(Грицько Бойко)

Вірші про родину для дорослих

Сімейне життя сповнене не лише радощів, але й викликів. З роками ми стикаємося з різними труднощами, але саме сім'я дає нам сили та підтримку, щоб їх подолати.

У цій добірці ви знайдете вірші про родину для дорослих, які допоможуть вам краще зрозуміти себе, своїх близьких та цінність сімейних стосунків. Ці вірші стануть для вас джерелом натхнення, мудрості та підтримки на шляху до щасливого сімейного життя.

Сім’я — основа

Кристалізується людина у сім’ї,
Де перші цінності у душу закладають.
Де принципи і норми є свої,
Й розбещеності там не потурають.
Де тато й мама — це авторитет
І приклад для дітей завжди, в усьому.
Хоч це важка робота, не секрет,
Та сталь гартується лиш у вогні міцному.
Тут вперше вчать, що праця — це закон,
Що книжка — це для щастя запорука.
А для добра немає перепон,
Вимогливість батьківська — це наука.
То ж все-усе, закладене в сім’ї,
Сприймається завжди позачергово.
Хоч є в людини погляди свої,
Та все, здобуте у сім’ї — основа.

(Красоткіна Надія)

Сім’я — фундамент

Яке то щастя, як в сім’ї дитина,
Де мама й тато, сестри і брати…
Де в радості і щасті кожна днина.
Там весело і радісно рости.
Бо є підтримка, добре й мудре слово,
Там є любов і ласка, і тепло.
Є щирість й щедрість, та й усе чудово,
В нас споконвіку в сім’ях так було.
Сім’я — фундамент, мудрості основа,
Тут звичаї й традиції усі,
Формується характер, сила й мова…
Тут бачиш сам себе в усій красі.
В сім’ї ти рідний, ти її частина,
Тобі тут вірять й чують всі тебе.
З сім’ї іде в безкрайній світ людина,
Де невідомість й небо голубе…
І що пішло з сім’ї, те буде з нею,
Все те найкраще й світле, що було.
Що увібралось серцем і душею,
Добро, любов і радість, і тепло…
Тому батькам про діток треба дбати,
Виховувати й вчити до пуття.
До праці й людяності їх привчати,
Щоб діти мудрими пішли в життя.

(Красоткіна Надія)

У сім’ях бути злагода повинна

У сім’ях бути злагода повинна
Й любов сердечна, мудрість, доброта.
Турбота щедра, а не половинна…
А це, скажу, робота не проста.
Сім’я — це праця з ранку і до ночі,
В одній упряжці діти і батьки.
До спілкування й до труда охочі,
Бо діти — люди, не якісь ляльки…
Їх треба вчити, з ними розмовляти,
Вести за руку в дивовижний світ.
Любити міцно, успіхи вітати,
Привчати до порядку з юних літ
Й до дисципліни, до книжок і праці,
Бо це основа в кожному житті.
Ніхто не принесе добро на таці
І успіхи не прийдуть у житті,
Коли не будеш чесно працювати
І мозолі на пальцях не натреш.
Найбільша честь — себе перемагати!
Тоді багато ще чого поймеш…
Сім’ю створити — це важлива справа.
Терпіння треба, труд, тепло душі,
Турбота, ласка … Доленька ж лукава…
Тому подумай добре, не спіши.
Відповідальність — це серйозно дуже,
Ти ж поведеш у світ своє дитя!
Тому не стався до сім’ї байдуже,
Бо це не віртуальність, а життя.
Кого зростиш, того і будеш мати.
Хороші діти — слава й честь батькам.
Тож, як постелиш, так і будеш спати,
Таку вготуєш долю діточкам.

(Красоткіна Надія)

Дружна родина

У дружній родині — щаслива дитина, 
Бо є в неї мама і тато. 
Любов'ю осяяна кожна хвилина 
І радістю повниться хата. 

У дружній родині — щаслива дитина, 
Бо братики є і сестрички. 
Похмурого дня і у сонячну днину 
В них усмішки сяють на личках. 

У дружній родині — щаслива дитина, 
Бабусі, дідусі рідненькі 
Внучат обіймають, дітей научають 
Любити Вкраїноньку-неньку. 

У дружній родині — мир, злагода нині, 
Щасливі дорослі і діти! 
Нехай кожна днина в хорошій родині 
Теплом буде завжди зігріта!

(Т. Строкач)

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,

Так соловейко не дaє.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

(Тарас Шевченко)

Крила

Якось в стайні мама-поні
Говорила своїй доні:
«Люба, завжди пам’ятай:
Ти у мене най, най, най!

Найгарніша, найспритніша
І, авжеж, найрозумніша.
Не вагайся, моя мила,
Бо тобі усе під силу.

Хай збуваються всі мрії!
Доню, я у тебе вірю!
А сама ж, чим тільки зможу,
Завжди радо допоможу».

Так матуся говорила,
А у доні її крила
За спиною виростали
І наснаги додавали.

А коли вона зміцніла,
Всім на диво полетіла
До жаданої мети
І змогла все досягти!

(Ольга Науменко)

Вірші про родину для дітей

Дитинство - це час безтурботного щастя, коли світ здається безмежним, а всі мрії - легкоздійсненними. І саме сім'я дарує дітям відчуття безпеки, любові та підтримки, які так важливі для їхнього розвитку та становлення.

У цій добірці ви знайдете вірші про родину для дітей, які допоможуть їм краще зрозуміти цінність сімейних стосунків, навчать їх любити та поважати своїх близьких.

Родина

Моя сім’я і дорога родина —
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.
Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.
Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.
Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.
Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово — щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.

(Красоткіна Надія)

***

Розкажу вам, друзі, я,
Що таке моя сім’я.
Разом дружно проживаємо
І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя —
Як пишаюсь нею я!
В неї рук золотії.
Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий —
Він господар в нашій хаті.
Все майструє, все ладнає,
Бо для всього хист він має.

Дід і бабця — у пошані,
Вони праці ветерани.
Всіх онуків міцно люблять.
І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати —
Кращих в світі не знайти.
Ось і вийшло всіх сім «я»
Знайте, це моя сім’я.

(Н. Чемерис)

Дружна самейка

Чули Білочки від мами,
Що зима не за горами.
То ж взялися працювати
І припаси готувати.

Шишки й жолуді збирали,
У дупло своє складали,
Де були уже горішки
І грибочків різних трішки.

Гарно будуть зимувати
Тато, мама й білченята.

(Наталія Погребняк)

Майстри

Я, мій татко і дідусь – 
Всі майстри! Я цим горжусь.
Як дідусь за щось береться, 
Все йому завжди вдається.
 
Татко – майстер на всі руки:
Все він робить без принуки.
А мені сусід сказав:    
- Майстер ти ловити гав.
 
Я малий був і пишався,
Що родина в нас майстрів.
Мій дідусь на це сміявся,
Татко супив злети брів.
 
Старший брат сказав: «Юначе!
Твій талант який? У чім?
Спиш і граєшся, одначе,
Користуєшся усім, 

Що зробили мама й тато,
І бубуся, і дідусь.
Справ на світі є багато.
Я, наприклад, в школі вчусь»
 
І узявся я до справи:
Кошенят нагодував,
Філіжаночки з-під кави
Перемив, у шафі склав.
 
Застелив гарненько ліжко,
Одяг свій охайно склав.
Знаю, що сьогодні трішки,
Але майстром все ж я став.

(Наталія Погребняк)

Дорога родина

Ось і дорога родина
Кажуть: “Золота дитина”
Шлють мені усі привіти,
А матусі несуть квіти.

Ось і підійшла бабуся:
“Ой, не плач, моя котуся”
Гладить ручкою голівку
І щось каже про домівку.

Дідусь в мріях став літати:
Буде з ким футбол пограти
Розглядає кулачок:
“Буде сильний мій внучок”.

Як побачив я сестричку,
Її смикнув за косичку.
А ті коси пишні, русі,
Такі самі, як в матусі.

Як побачив свого брата,
Здався схожим він на тата.
Будем у дворі гуляти
І в футбол ми будем грати.

Блиск в очах у дядька й тітки,
Вже дорослі у них дітки,
Тож вітають маму й татка
Із народженням малятка.

Тож нехай у кожній хаті
Буде радісно маляті,
У турботі і любові
Дітки щоб росли здорові.

(Вікторія Стасів)

***

Більша у мене сім’я,
Але головне в ній,
Звичайно, Я!

***

Мені дуже важливо,
Мені дуже треба,
Щоб вся сім’я
Збиралася за вечерею!
Викладе дід,
Що дізнався з газет,
Бабуся ж,
Поправляючи окуляри,
Що засушила
Шавлії пучки…
Тато і мама –
Про важливій роботі,
Брат – про рибалку,
Футбол, поході…
І про прогулянці
Сьогоднішньої я …
За вікнами вечір,
А в будинку – СІМ’Я!

(Ст. Дробиз)

Вірші про родину, які розчулять до сліз

Сімейні стосунки - це найміцніший зв'язок, який єднає нас з нашими близькими. І саме цей зв'язок дає нам відчуття любові та підтримки. У цій добірці ви знайдете вірш про сім’ю до сліз. Ці твори змусять вас замислитися над важливістю сімейних цінностей, згадати про найдорожчих людей у вашому житті та відчути щиру вдячність за те, що вони у вас є.

Наперекір усьому— до життя!

Приклала до грудей своє маля,
І не існує більш нічого в світі.
Нема будинку? Обстріли? Війна.
Вони обоє знають — мусять жити.

В авто, у бомбосховищах, в дорозі,
До материнського так спрагле молока,
У захисному рук обіймів колі,
Наперекір усьому — до життя!

Маленький українець, українка,
Майбутнє твоє — подвиг  матерів,
Батьків, що кожен день, як рік, на фронті,
Сім'я — це України оберіг.

Родина, те,  із чого знов почнеться,
Відродження вже вільної країни.
Вона як паросток до сонця вперто пнеться,
Героям слава! Слава Україні!

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

Сім’я — це важка робота

Сім’я — це важка робота, найважча між всіх, що є.
У ній є свої висоти і в кожній є щось своє.
Бо треба обом створити і затишок, і тепло.
У добрості й мирі жити, щоб щастя в обох було.
А як народились діти — це щастя, тривога й сміх!
Та треба усе зробити, щоб радість була у всіх.
Прибавилось ще турботи, а втома долає все.
Багато тепер роботи, рутина кудись несе…
І треба це все здолати, спокійно крізь все пройти.
Щоб гарне майбутнє мати і щастя в сім’ї знайти.
Сім’я — це важка робота, що ділиться між всіма.
Як ні… То лише гризота… Там щастя тоді нема.
Тож треба у мирі жити і добрість до всіх нести,
Любов між всіма ділити, дітей в білий світ вести.
Бо діти — дарунок долі, їм треба любов, тепло.
Щоб сонця було доволі, щоб щастя у них було.
І треба про душу дбати, поки ще вони малі,
Щоб щастя від діток мати і радість на цій землі.

(Красоткіна Надія)

Сім’я — це ласка, затишок, спільнота

Сім’я — це ласка, затишок, спільнота,
Батьки і діти, і любов жива!
Там рідна кров і радість, і турбота,
Та добрі, щирі, лагідні слова.
Це спільний дім і найщиріші мрії
Стремління світле всіх у майбуття,
Це доброта і щирість, та надії
На дивовижне, непросте життя.
Це альфа і омега для людини...
В сім’ї народжуються мудрість і душа.
Там найдорожчі для душі світлини,
Там вчинками й словами не грішать.
Бо люблять щиро, від душі, сердечно,
Без зради й помсти... Там живе тепло.
В сім’ї завжди і світло, і безпечно.
У ній в усі віки добро жило.
Тому сім’ю потрібно шанувати
Всі звички і традиції свої...
Та батька-матір треба поважати —
Це обереги кожної сім’ї.

(Красоткіна Надія)

Моя сім’я

Моя сім’я — це та моя колиска,
Де я зростала, де вінки плела…
Де вчилась все доводити до блиску,
Там просто я дитиною була.
І вчилась мудрості, та вмінню розмовляти,
І прагла власну думку донести…
Училась жити і любов плекати,
І до мети старалася дійти.
Я вчилась всьому в мами і у тата,
Вони були найкращі вчителі.
Любові в їх серцях було багато
І мудрості чимало від Землі.
Тому вони мене всьому навчали,
Й сумлінню, честі, правді й доброті.
І до роботи з літ малих привчали,
Бо це завжди потрібно у житті.
Моя сім’я — гніздечко і опора,
Там я завжди захищена була.
І звідти вийшла я, немов учора,
Та ціла вічність з тих часів пройшла…
Але в душі лишилось кожне слово
І татусева посмішка ясна.
Прислів’я мами, пісня вечорова
І неповторна та п’янка весна…
Сім’я… Сім’я… Це значить так багато!
Бо в ній любов і затишок, й тепло…
Підтримка й радість в будні і у свято,
І сонце, й світло, щастя там жило…

(Красоткіна Надія)

***

Сім'я... Хіба щось важливіше є?
Хіба не підеш на усе заради неї?
У кожного тлумачення своє,
Але призначення одне сім'ї твоєї!
Сім'я. Перед очима мама, тато враз,
Й дитина, що за руки їх тримає.
Сім'ю не виставляють на показ,
І що в ній робиться, ніхто того не знає.
Сім'я. Скільки тепла у слові цім,
Вогню родинного, любові, щастя, ласки!
Це затишок, благословенний Богом дім,
Шматочок доброї історії чи казки!
Сім'я... Хтось нею дорожить, хтось - ні,
Комусь, хто від сім'ї далеко, дах зриває!
Хтось її має, іншим - сниться уві сні,
Та важливіше за сім'ю уже немає!

(Л. Степанишена)

Короткі вірші про сім’ю

Сімейні стосунки - це не лише довгі розмови та роздуми. Це ще й короткі фрази, щирі обійми, теплі погляди та моменти, які назавжди залишаються в пам'яті.

У цій добірці ви знайдете короткі вірші про сім'ю, які змусять вас посміхнутися, замислитися та відчути тепло сімейного затишку. Ці вірші про родину українською мовою стануть для вас чудовим способом поділитися своїми почуттями з рідними та близькими.

Сім'я

Мама, тато, дід, бабуся —
Всіх назву, не помилюся.
Старший братик і сестричка —
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб'юся:
Мама, тато, дід, бабуся,
Старший брат, сестра і я —
Отака моя сім'я!

(Варвара Гринько)

***

Запитала раз Катруся
У сивенької бабусі:
«Що у світі наймиліше,
А відтак найголовніше?»

Усміхнулася старенька
Та й промовила: «Рідненька,
Як бабуся і як мати
Можу впевнено сказати,

Що для всіх батьків у світі
Наймиліші їхні діти,
Для малечі, навпаки,
Їхні люблячі батьки».

(О.Науменко)

***

Сім’я – це важливо, хоча часом складно.
В житті не завжди усе шоколадно.
Сім’я кожен день вимагає турботи,
Без свят, вихідних, бо сім’я – це робота.
Вона не чекає від тебе натхнення,
Сім’я – це довіра, любов та прощення.

***

Якщо взяти
Любов і вірність,
До них додати
Почуття ніжність,
Все помножити
На роки,
То вийде –
Сім’я!

***

Вдома

На вулиці дощ безперервний,
А вдома тепло і світло.
І можна на бурі зливи
Спокійно дивитися крізь скло.
Тут можна сховатися від спеки,
Врятуватися від морозного дня.
Гарне місце рідне –
Додому так і тягне мене.

Сім’я — це не просто важлива річ, це все.

(Майкл Дж. Фокс)

Найрідніша

Хто розкаже мені казку,
Хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша!
В цілім світі найрідніша!
Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить, ніжно любить,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненька!

(Л. Голота)

Уклонюся

Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.

(Катерина Перелісна)

Вірші про батьків, які назавжди залишаються в наших серцях

Батьки - це люди, котрі дарують нам життя, піклуються про нас, навчають нас і завжди готові допомогти. Їхня любов - це безцінний дар, який ми бережемо протягом усього життя.

Ці вірші про рідних людей змусять вас згадати про своїх батьків, відчути щиру вдячність за їхню любов і турботу, а також зберегти ці спогади назавжди.

Мама

Ще в колисцi немовля
Слово "мама" вимовля.
Найдорожче в свiтi слово
Так звучить у рiднiй мовi.
Мати, матiнка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Називаю тебе я,
Рiдна ненечко моя!

(Варвара Гринько)

***

Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

(Надія Красоткіна)

Важливі слова

"Повторюй за мною:
«ЛЮБЛЮ МАМУ Й ТАТА!»
Не бійся, повторюй,
хоч раз, а хоч й два!

І той, що з тобою,
хай також з любов'ю,
голосно каже
ці важливі слова!.."

І той, що позаду,
хай також завзято,
з душею, відверто:
«ЛЮБЛЮ МАМУ Й ТАТА!»

І той, що жує,
хай також буркоче.
І хоч з повним ротом,
він зможе, як схоче!

А той, що мовчить...
як боїться сказати,
в думках хай шепоче:
«ЛЮБЛЮ МАМУ Й ТАТА!»

І той, що в онлайні
чекає зв'язку,
хай з вами шепоче:
«МАМУ Й ТАТА ЛЮБЛЮ!»

(Євген Дмитренко)

Моя матуся 

Матусю моя рiдненька,
Риси твого обличчя
Я збережу в обличi своїм.
Матусю моя найкраща,
Всi твої вмiння й таланти
Я зебережу у руках своїх.
Матусю моя найдобрiша,
Всi твої добрi справи
Я робитиму вслiд тобi.
Матусю моя наймилiша,
Всю твою вiру й любов
Я примножу у серцi своїм.

(Тетяна Винник)

Тато

Мiй татусь розумний, чесний,
справедливий i чудесний! 
Вiн усе на свiтi знає – 
Що, коли i де буває. 
Може вiн пораду дати,
Може книжку почитати,
Вмiє тато майструвати,
I на скрипцi ладно грати.
Має тато чуйне серце,
Що в бiдi завжди озветься!

(Тетяна Винник)

Батько і мама

Як мені вас не любити,
батьку рідний, нене,
та ж ви мене згодували
і дбали про мене.

Та ж ви мене згодували
щирими руками,
ой, нема то ніде в світі,
як в батька і мами.

Батько розуму навчає,
мати приголубить,
ніхто мене так не світі,
як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,
в школі гарно вчився,
щоб я батькові і неньці
добре відплатився.

(Богдан Лепкий)

Все починається з сім’ї

Сім'я - це не просто слово, а цілий світ, де панує любов, підтримка та розуміння. Це місце, де ми завжди знаходимо тепло та захисту. Це джерело натхнення, радості та невичерпної сили.

Бережіть своїх рідних, цінуйте кожен момент, проведений з ними, адже це найдорожче, що є в житті. Нехай у ваших домівках завжди панує затишок, любов і щастя.

Пам'ятайте, що все починається з сім'ї. Саме в ній ми формуємося як особистості, вчимося любити, поважати, дбати про інших. Сімейні цінності - це основа нашого життя, те, що дає нам сили та підтримку на шляху до щастя.

Нехай ця добірка віршів стане для вас джерелом натхнення, подарує вам щирі емоції та змусить задуматися про те, що дійсно важливо у житті.