(нар. 1963)
У літературному русі поезію Павла Вольвача вирізняє активна пошуковість форм, а заразом залучення до змістового контексту маргінальних колись тем, які прозвучали у поезії автора з сильною напругою, що в підсумку дає право їм бути тут. Еволюціонуючи, П. Вольвач змінив темп, а разом і загальний змістовий пласт поезії, що пов’язано з біографічними особливостя автора.
Поезію П. Вольвача за формальною структурою нібито сміливо можна віднести до традиційної, римованої. Але тільки за формою - вибір теми, зміст, усе те, що називається поетичним наповненням, руйнує подібний стереотип. Було б помилкою вважати П. Вольвача винятково поетом неприборканої люті, тривоги, жорстких очікувань. Серед його поезії трапляється чуттєва інтимна лірика.
Вірші Павла Вольвача часто містить певний національний код, який під час читання потрібно враховувати, оскільки алюзії з історичного минулого дають глибші уявлення про поезію цього автора.
Твори
Критика
