Любити Іншого: «І все освітилося»

На фоні стереотипних американських фільмів про Україну, на мою думку «Everything Is Illuminated» («І все освітилося») (2005) є гарним творінням про сімейну історію. У кожного є сім’я, але насправді не так багато ми знаємо про своїх дідів, які воювали. Про це свідчить питання, яке задав Алекс (Євген Гудзь) своєму дідові: «А чи українці до Другої світової війни були антисемітами?».

Фільм знятий єврейським режисером Левом Шнайбером. У його батька змішані австрійські, ірландські, швейцарські та шотландські корені, а мати єврейка, предки якої іммігрували з Польщі, України та Німеччини (дід по материнській лінії — з України). «Everything Is Illuminated» Шнайбер зняв за автобіографічним романом Джонатана Сафрана Фоєра. Автор одноіменного роману шукав відомості про свою бабцю по материній лінії. Так він потрапив до України.

Джонатана Фоєра зіграв Елайджа Вуд. Головний герой стикається з труднощами перебування на Сході Європи (до речі це штучна категорія винайдена Просвітниками. Детальніше про це дивіться в дослідженні Ларрі Вульфа «Винайдення Східної Європи»). Спершу здається, що у фільмі повторюватимуться американські стереотипи, як в комедії «Євротур» (2004) та фільмах жахів «Хостел» (2005, 2007) де показана Словаччина.

Джонатан приїжджає до Львова, де його зустрічають Алекс (рокер Gogol Bordello Євген Гудзь) та його дід (Борис Лескін). Головний Львівський залізничний вокзал не присутній у кіно. Тому тут не побачите яскравої картинки України. Проте, мені сподобався режисерський задум, бо показана проблемна сторона нашої країни - менталітет багатьох українців.

Перше, що бачать герої фільму за Львовом - воєнна база, яка повністю зруйнована. Джонатан не розуміє що сталося, а йому відповідає Алекс ствердно: «Незалежність!». Далі по дорозі до Волинського містечка Трочімброд (Трохимбрід) вони потрапляють у різні кумедні пригоди. Вже іронія є в кличці їхнього пса Семмі Девіса Молодшого. Коли Джонатан захотів повечеряти та сказав, що він вегетаріанець, йому відповіла бабця: «Чи ти хворий?». Потім як колекціонер він зберіг йому подану картоплю. І тоді прозвучало веселе «Welcome to Ukraine!». Хоча люди вже краще сприймають вегетаріанців, але досі для них є Іншими люди з особливими потребами, євреї, люди іншої сексуальної орієнтації та взагалі з незрозумілими особливостями, а тому їх суспільство розуміє інакше. Лише негативно.

Але в цьому роуд-муві герої стикаються з труднощами на довгій дорозі до мети, хоча між ними й народжується дружба. Ніхто не знає дороги до Трочімброда. Я сам стикався часто з наглим поводженням людей. Наприклад, коли я їхав автостопом через обласне місто Миколаїв, люди прикидалися дурнями і робили вид, що поняття не мають куди їхати. Із подібним ставленням мені доводилося стикатися у Кіровограді та Бобринці. Але варто врахувати, що Джонатана Фоєр сам не знайшов Трочімброд. Це містечко існувало до 1942 року. Тому цю кінострічку варто сприймати більше символічно, ніж буквально. Джонатан шукав Трочімброд та жінку, яка врятувала його діда під час Другої світової війни, але знайшов просвітлення. Пам’ять об’єднала Алекса та Джонатана, емігранта та громадянина України. Минуле оживило сучасність. Настала повна ілюмінація (everything Is illuminatd).

Окремо варто звернути увагу на те, що варто дивитися екранізацію романуФоєра мовою оригіналу — англійською. Євген Гудзь прославився тим, що у Gogol Bordello співає панк пісні ламаною англійською. Основною його темою є емігранти. Євген сам походить з Києва. Тому свідомо намагається нівечити англійську. Ось таку англійську можете почути в цьому фільмі. Також треба відзначити гарний саундрек. До нього увійшли пісні російського гурту Ленінград, Paul Cantelon, Csokolom, Gogol Bordello та Tin Hat Trio.

Прикро те, що в Україні таких фільмів про євреїв не знімають. На широку публіку про юдеїв частіше всього згадують в контексті життя Митрополита Андрея Шептицького. Не знято жодного документального фільму рівня Леоніда Парфьонова «Російські євреї» (2016). Про хасидів знята художня стрічка «Аустерія» «Austeria» (1983), режисер Єжи Калаверовичем. Сподіваюся, що в нас не лише буде розвиватися кіно, але й в людських головах буде мінятися менталітет та зникатимуть поступово упередження відносно Інших.

Дмитро Тирусь