15-05-2016 583

Володимир Сосюра




(1898-1965)

Володимир Сосюра — один із числа тих поетів, які вслід за Шевченком можуть сказати, що історія їхнього життя — це історія їхньої Батьківщини.

У серці поета залишилися навіки Україна, краса її природи, людина, як найвищий здобуток цієї природи. Відстоюючи духовний світ людини, поет повертається, часом сам того, можливо, не помічаючи, до витоків людства, до образу Богородиці, як заступниці любові і материнства.

Музі Сосюри чужі холодні верховини споглядальної поезії, вона завжди у вирі борні, твердо знає, що треба любити, а що — ненавидіти. Тим-то й сповнені вірші Сосюри такої могутньої енергії, тим-то й вибухають його рядки то нестримним гнівом, то палкою, безмежною любов’ю.

Важлива риса його поетичного світу: взаємопроникнення епосу й лірики. Інтимні переживання поета, спогади його про якусь подію особистого життя підносяться до верховин епічного узагальнення, а картини двобою нового суспільного ладу, нової Людини з темними силами минулого забарвлюються ліричними тонами.

Контрастна будова строфи — один з улюблених засобів поетичного синтаксису В. Сосюри, що має досить широкий спектр використання.

Гострі зіткнення контрастуючих тем і тонке плетиво наскрізних образів взаємодіють між собою і створюють те неповторне диво, яке звемо поезією Володимира Сосюри.

Біографія

Твори

Критика