Володимир Свідзінський. Я буду шукати тиші
Я буду шукати тиші.
Тиша на заводях ставу
Стелить листя кругляве.
Тихосте, тише, по чому
Пізнати близькість твойого дому?
По вогні, що не гнеться од вітру,
По сонних пушинках на рівнім піску
Чи по чорних колонах,
смарагдом прояснених?
– Ні по колонах, ні по вогню,
Ні по пушинках на рівнім піску,
А так:
Будеш один на луці,
І зійде ранок на правій руці,
І промовить голосом лядвенець рогатий,
Що сплітає золотаві китиці в траві:
«Тихий Дунай, тихша земля,
Найтихше сонячне світло.
Мир тобі, спокій тобі!
Мої китиці од сонця».
То як зачуєш такі слова,
Знай:
Душа твоя – оселя тиші.
1934
Твори
Критика
