Amazing Grace. Олена Мацелюх презентувала новий альбом
“Amazing Grace” чи “Неймовірна благодать”, або Презентація нового CD-альбому органістки Олени Мацелюх.
«Театр розпочинається з вішалки» (чи – з гардеробу? :) – до цього твердження справжні театрали вже давно звикли. А концерт? – Швидше за все він стартує від перших звуків!? І у цьому випадку для артиста надзвичайно важливим є те, якими будуть ці звуки: словесне вітання з публікою, презентаційний конферанс чи… – яскравий музичний образ!
Для львівської органістки Олени Мацелюх у дев’яти із десяти випадків відповідь є однозначна: «Починаю – я!» Для виходу на сцену вона завжди має свою заздалегідь продуману УВЕРТЮРУ! Це можуть бути святкові «Фанфари» чи «Дзвони», якими так рясно збагатили сольний репертуар концертуючого органіста композитори різних епох. Але можливо, що це буде зосереджено тиха молитва, яка спонукає слухача до звернення у свій особистий внутрішній світ. Проте, досить часто – це урочисто піднесений християнський гімн.
Згадаємо лише декілька із них – найпопулярніших і найбільш улюблених.
Adeste fideles (лат. “Прийдіть, вірні”) – католицький різдв’яний гімн став відомим із другої половини XVIII ст. Автором слів і музики був англійський католик, який жив у Франції Джон Френсіс Вейд (1711-1786). Сьогодні цей гімн однаково охоче співають у цілому світі і католики, і протестанти. Саме його вже у найближчий час до свого репертуару має включити органістка Олена Мацелюх. А далі – можливо, й інші? Sacris Solemnis (лат. “Священний гімн”) – григоріанський хорал, який у своїй Симфонії № 7 використав Людвіґ ван Бетховен. Чи Panis Angelicus (лат. “Хліб Ангелів”), що є передостанньою строфою гімну “Sacris Solemnis”? Цікаво, що гімн “Panis Angelicus” ще у 1872 році чудово озвучив французький композитор-органіст Сезар Франк. Саме його Великим хоралом із меси “Noël” Олена Мацелюх досить часто розпочинає свої органні речіталі.
Ще й тиждень не минув, як цінувальники органного мистецтва отримали від органістки Олени Мацелюх можливість поринути разом зі звуками органа Rieger Kloss opus 3375 у Благословенну атмосферу собору Святої Марії Маґдалини у Львові. Її перший CD-альбом відкрила тиха молитва “Benedictus” (“Благословен” Богдана Котюка). А ось початок другого CD-альбому Олени Мацелюх – це гімн “Amazing Grace” (“Неймовірна благодать)”. За цими словами криється і християнська позиція, і пієтет до улюбленого інструменту, і прагнення самовдосконалення у процесі творчого співіснування із виконуваними органісткою на CD шедеврами світового мистецтва.
Історія виникнення тексту (Джон Ньютон) і музики (Вільям Волкер) “Amazing Grace” – цього неймовірного християнського гімну-сповіді – може сміливо конкурувати з фабулами кращих пригодницьких романів Дюма чи Стівенсона. Але справжньою шляхетною оправою для нього, як дорогоцінного каменя, є виклад Крістофера Пардіні, який простоту, а водночас і «Неймовірну благодать» величі звучання короля музичних інструментів уклав у вишукану та зручну для виконавця органну фактуру.
На новому CD Олена Мацелюх записала одразу два найвизначніші шедеври органної творчості Й. С. Баха – Токату і фугу d-moll і Велику фантазію та фугу g-moll. Французька органістика в її виконанні тут представлена «Готичною сюїтою» Леона Бьольманна, феєричним колоритом «Акваріума» Каміля Сен-Санса (із циклу «Карнавал тварин») і нестримно радісним «Різдв’яним передзвоном» токати Альфонса Майї. Палітру настроїв і особистих творчих зацікавлень на CD “Amazing Grace” органістка доповнила Симфонічною поемою для органа “Sanctus” Богдана Котюка та його ж “Canzone di Venezia” для педалей органа.
Якщо давати фахову оцінку одразу всьому більш ніж двогодинному репертуару, що зафіксовано Оленою Мацелюх на двох сольних компакт-дисках – то усвідомлюєш величезну працю і працездатність органістки, широту й глибину її творчих пошуків і, зрештою, майстерність, яка приходить до виконавця-органіста лише в результаті багаторічного і щоденного занурення в такий таємничий (а для багатьох і недоступний!) світ виразових, технічних і художніх можливостей короля усіх музичних інструментів – ОРГАНА.
Богдан Котюк
фото: Роман Тупись
