Понад нами — громи, через ніч — блискавиці...
Понад нами—громи, через ніч — блискавиці.
Ой далеко ж відгукувавсь світ!
Мені снились міста, і забуті вже лиця
все світились і гасли на просторі літ.
Лабіринти облич! Дороги й дороги...
Я шукаю когось і не можу знайти.
Б’ють високі громи — просто в башту тривоги!
І висвічують в ночі дощ золотий.
