​Вона почалася із себе, Дорога...

Вона почалася із себе, Дорога.
І в себе впадає — як грім.
Світу і днів — перемога! —
В серці моїм.

Осені радість — в дорозі...
В тривозі моїй молодій.
В зорянім передгроззі —
живи! Сподівайся! Дій!

Дорого моя! — Тише!
Слово моє! Спів.
День відійшов. Полишив —
спрозорений простір степів.

Йдімо! Допоки ранок...
Світло відкриймо в собі.
Все поєднали — органи!
Світла і простору, осені — бій!

Далечінь — без догани —
в тиші святій.