Засоби відтворення власних назв з англійської українською та російською (на прикладі роману Дж. Толкіна «Володар перснів: братство персня»)
К. В. Шпорт
За визначенням В. Виноградова, власні назви (оніми) - це слова, що називають дійсний чи вигаданий об’єкт, особу чи місцевість, єдину в своєму роді.
Існує така класифікація власних назв: антропонімії - імена людей; топоніми - географічні назви; теоніми - назви божеств; зооніми - клички тварин; астроніми - назви небесних тіл; космоніми - назви зон космічного простору і сузір’їв; хрононіми («квазівласні імена») - назви відрізків часу, пов’язані з історичними подіями; ідеоніми - назви об’єктів духовної культури; хрематоніми - назви об’єктів матеріальної культури; ергоніми - назви об’єднань людей: товариства, організації тощо; гідроніми - назви водоймища; етноніми - назви народів, етнічних груп.
У нашій роботі з усіх можливих власних назв ми вибираємо для аналізу лише антропоніми та топоніми.
Загалом виділяють такі способи передачі власних імен і географічних назв у перекладі:
транслітерування — спосіб передачі іншомовних слів у мові, що запозичує, на підставі графічного складу донорської мови орієнтовно на графічну систему реципієнтної мови (наприклад, Hudson - Гудзон);
траскрибування або транскрипція - під час передачі власних назв насамперед ставиться завдання якомога точніше передати засобами приймаючої мови, тобто мови перекладу, звучання вихідного імені (наприклад, «Financial Times» — «Файненшп Таймс»),
транскодування - розрізняють чотири види транскодування: транскрибування — коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови, terrorism - тероризм, транслітерування - слово вихідної мови передається по літерах, Vice-President - Vice-président - Віце-президент змішане транскодування - переважне застосування транскрибування із елементами транслітерування — arrest — arrestation - арешт, і адаптивне транскодування — коли форма слова у вихідній мові дещо адаптується до фонетичної та / або граматичної структури мови перекладу, наприклад extradition - extradition – екстрадиція,
калькування - дослівний переклад власного імені по частинах з наступним складанням цих частин в одне ціле (наприклад, New South Wales - Новий Південний Уельс).
Імена у романі є новою, додатковою межею образу кожного героя, несучи в собі інформацію про характер їх власників, їх зовнішності.
Почнемо з прізвища гобітів, найбільш важливих для розповіді: Bilbo і Frodo Bagginses. Їх прізвище - типове місцеве ім'я, так як за задумом Толкіна, воно повинно було асоціюватися або з мішком, або сумкою (англійське слово bag), і з назвою будинку Bilbo, Bag End. У перекладі Фродо Торбінс на українській (переклад А. Немірової) та Фродо Беггинс на російській (переклад В. Муравйова та А. Кістяківського).
До антропонімів, що виражають професійну діяльність і рід занять гобітів, належать: Tobold Homblower, Bowman. Прізвище Homblower та ім'я Bowman свідчать про те, чим займалися предки хоббітів, що носять ці імена: один був сурмачем (homblower), а інший - лучником (bowman). У перекладі Тобольд Трубач; Лучник на українській (переклад А. Немірової) та Тобольд Хорнблауер; Воуман на російській (переклад В. Муравйова та А. Кістяківського).
Дослідивши антропоніми в першій частині трилогії «Володар перснів», можемо впевнено сказати, що під час їх перекладу зберігаються такі тенденції: імена (Більбо, Фродо, Тобольд і так далі) перекладаються способом транслітерації / транскрипції на українську та російську, а прізвища (Торбінс, Трубач, Лучник і так далі) — методом калькування на українську та методом транслітерації / транскрипції на російську.
Усередині топонімії «Володаря кілець» можна виділити два класи:
а) топоніми, значимі для представників окремого соціуму: the Shire «Хоббітанія / Край», Hobbilon «Норгород / Хобітон», Bag End Under Hill «Торба на Кручі / Торба на Круче», Archet «Арчет», Combe «Гребінець / Гребешок».
Наприклад, Shire - Шир (в інших перекладах Гобітанія, Хоббитания). Назва «Шир» нагадує про книгу Теренса Уайта «Я в Англії» (англ. England Have My Bones), де Уайт говорить про те, що він живе у «Ширі» з великої літери «Ш». Буквально назва перекладається, як «уділ», «край».
Hobbiton - Гобітон (в інших перекладах Хоббітаун, Хоббитаун, Норгорд «город нор»). Це містечко, де живуть гобіти, саме тому воно має таку назву. Переважно перекладачі користувалися транслітерацією. У книзі герої у цьому місці мешкали у норах, саме тому зустрічається такий переклад, як Норгорд.
б) топоніми, назви яких походять з інших мов: наприклад, поєднання кельтського і сучасної англійської: The Chetwood (Chet — кельтське «ліс» + wood — англ. «Ліс») - Четвуд.
Mirkwood - Лихолісся (в інших перекладах Сумеречье, Чернолес, Чорний або Похмурий ліс). Про давність цього слова свідчить те, що воно зустрічається в дуже ранньому (11-е століття) німецькому в формі mirkiwudu, хоча основа «Merkw» - «темний» більше в німецькому ніде не з'являється (вона є тільки в давньоанглійській, давньосаксонських мовах). Сам Толкін пише: «Ця назва запозичена з давніх німецьких легенд і географи і збереглася головним чином в давньоісландській мові, хоча найстаріша зафіксована форма — старонімецького «Mirkiwidu».
Вree - Пригір'я (в інших перекладах - Бриль, Брі). Містить кельтський корінь brее - «пагорб». Своєю оригінальною назвою Пригір'я, ймовірно, зобов'язане селу Бриль (англ. Brill) в графстві Букингемшир, Англія, в якому молодий Дж. Толкін регулярно бував під час свого навчання в Оксфордському університеті Англійська назва Вrее, згідно Толкіну, означає «пагорб» і пов'язана з тим фактом, шо носить його поселення та навколишня територія розташовуються сукупно навколо великого пагорба. Ім'я згаданого вище села Бриль також означає «пагорб».
Під час створення географічних власних назв Дж. Толкін також використовує міфологію. Наприклад, Ізенгард (давньоанглійською Isengard, «залізна фортеця»). «Isen» - це застаріла варіація англійського слова «iron» («залізо»); «Gard» - слово німецького походження, що означає «обгороджене місце», особливо навколо житла або групи будівель. У перекладі Ізенгард на українській (переклад А. Немірової) та Изенгард на російській (переклад В. Муравйова та Кістяківського).
Проаналізувавши текст, можемо заявити, що серед способів перекладу географічних власних назв можемо зустріти способи транслітерації / транскрипції та калькування.
Порівнявши український і російський переклади роману, ми дійшли висновку, що український варіант А. Немірової багатший та точніший, ніж версія Муравйова та А. Кістяківського. А. Немірова частіше перекладала за допомогою калькування, таким чином зберігши оригінальне значення, яке автор вкладав у деякі антропоніми.
Л-ра: Філологічні науки. – Дніпро, 2018. – Ч. 3. – С. 87-90.
Твори
Критика
- Виміри шляхетного у творчості Джона Толкіна: епістолярний аспект
- Дж. Р. Р. Толкієн як інтерпретатор «Поеми про Беовульфа»
- Дж. P. Р. Толкін: інтерпретація крізь призму античності
- Загадкові історії «Володаря кілець» Толкієна
- За міфологічними законами (Спроба аналізу художніх особливостей творів Дж. P. P. Толкієна «Хоббіт, або Туди й назад» та «Володар кілець»)
- Засоби відтворення власних назв з англійської українською та російською (на прикладі роману Дж. Толкіна «Володар перснів: братство персня»)
- Інтерактивність як стилістична категорія в романі Дж.P.P. Толкіна «The Hobbit»
- Метрико-строфічні моделі у «Пригодах Тома Бомбадила…» Дж. P. Р. Толкіна: традиція і містифікація
- Оказіоналізми в творах Дж. P. P. Толкіна як перекладацька проблема
- Толкієн: задумливий мрійник, учений дивак або лицар на білому коні...
- Трилогія «Володар перснів»: історичне підґрунтя легенди
- Функціонування міфологічних образів у епопеї Джона P.P. Толкіна «Володар Перстенів»