Як гроші та технології мілітаризують боротьбу з незаконною торгівлею дикою природою

Авторка: Розалін Дафі, професорка міжнародної політики Шефілдського університету

Щороку тисячі тварин і рослин купують та продають у всьому світі як їжу, ліки, одяг і меблі та навіть у формі музичних інструментів. Здається, дика природа – це великий бізнес.

Незаконна торгівля дикою природою, оціночна вартість якої складає щонайменше сім мільярдів доларів США, а потенційно сягає 23 мільярдів, поставила деякі з найвідоміших видів на Землі, зокрема носорогів, слонів, тигрів, левів і, нещодавно, панґолінів на межу вимирання.

З 2008 року правоохоронні органи відіграють значно більшу роль у боротьбі з незаконною торгівлею дикою природою завдяки підтримці урядів, приватних донорів, природоохоронних благодійних організацій та підприємств. Результатом цього стало те, що набули поширення методи боротьби з порушниками, такі як розвиток мереж інформаторів і укладання контрактів з приватними охоронними фірмами для навчання рейнджерів заходам з боротьбі проти браконьєрства за допомогою зброї військового призначення.

Тим часом багато природоохоронців використовують дрони та інші технології для моніторингу видів і застосування охоронних заходів. Це, у свою чергу, створює новий бізнес для технологічних компаній, які прагнуть набути репутації у сфері охорони довкілля.

Країни повинні знайти спосіб подолати незаконну торгівлю дикою природою. Але, як дослідниця міжнародної природоохоронної політики, я вважаю, що методи та технології, які регулярно застосовують правоохоронні органи та охоронні фірми, не є вдалим рішенням.

Проблема фінансування

У період з 2002 по 2018 рік Служба охорони рибних ресурсів і дикої природи США виділила 301 мільйон доларів на 4142 природоохоронні проєкти в 106 країнах. Протягом цих 16 років дедалі більше коштів виділяли на боротьбу з незаконною торгівлею дикою природою в рамках переходу від суворого захисту видів та проєктів, спрямованих на покращення засобів до існування.

У 2014 році Конгрес США виділив 45 мільйонів доларів із бюджету на підтримку біорізноманіття за кордоном для боротьби з незаконною торгівлею дикою природою, збільшивши цю суму до 55 мільйонів у 2015 році, 80 мільйонів у 2016 році та майже 91 мільйон доларів США у 2017, 2018 та 2019 роках. Так само, у період з 2013 по 2019 рік фонд боротьби з незаконною торгівлею дикими тваринами уряду Великої Британії виділив понад 23 мільйони фунтів стерлінгів на 75 проєктів.

Фонд працював за трьома напрямками: набуття сталих засобів до існування, які могли б замінити браконьєрство (шість профінансованих проєктів), посилення правоохоронних органів і ролі системи кримінального правосуддя (62 профінансовані проєкти) та зниження попиту на продукти дикої природи (сім профінансованих проєктів).

Роль благодійників у фінансуванні охорони природи зростає. За приклад може правити пожертва Говарда Грема Бафета у розмірі 23 мільйонів доларів США в 2014 році на допомогу Національному парку Крюґера у Південній Африці в боротьбі з браконьєрством носорогів. 2021 року засновник Amazon Джеф Безос відкрив фонд Землі у розмірі 10 мільярдів доларів США, щоб виділяти ґранти на природоохоронні ініціативи серед інших екологічних проблем.

Ці гроші можуть допомогти природоохоронцям швидко реагувати на надзвичайні ситуації. Благодійники зазвичай походять із бізнес-середовища, у якому заведено ставити цілі й очікувати швидких, чітких і вимірюваних результатів у обмін на пожертви, що може бути корисним для планування ефективних дій.

Але деякі природоохоронці, у яких я брала інтерв’ю під час дослідження моєї книжки «Безпека та охорона. Політика нелегальної торгівлі дикою природою» (2022), говорили, що це може призвести до небажаного тиску на людей, які займаються природоохоронною працею, зокрема рейнджерів. Вони очікували збільшення кількости конфіскацій контрабандних товарів, отримання більшої кількости арештів і загалом більш агресивних заходів у боротьбі з браконьєрством для досягнення швидких результатів.

Технології та безпека

Природоохоронні групи та технологічні компанії представили низку економічно ефективних способів боротьби з торгівлею дикими тваринами та рослинами. Ці технології часто є формами спостереження, запозиченими з сектора безпеки: від безпілотних літальних апаратів і супутникового моніторингу дикої природи до штучного інтелекту, що підвищує здатність камер-пасток виявляти потенційних браконьєрів. Були навіть розроблені застосунки для громадськости, що дають користувачам можливість повідомляти про підозри у незаконній діяльності.

У рамках програми від Google «Нагороди за глобальний вплив» було створено фонд у розмірі 23 мільйонів доларів для допомоги «некомерційним технологічним новаторам» (як їх називає Google) у розробці технологічних рішень для низки глобальних проблем, включно з охороною природи. У 2012 році він виділив понад 5 мільйонів доларів США на технологічний проєкт боротьби зі злочинами проти дикої природи, який став першим у галузі повітряного виявлення браконьєрства в Кенії та секвенування ДНК для визначення походження незаконних продуктів дикої природи.

Ці методи завжди спричиняють проблеми. Але привабливість технологій може затьмарити життєво важливу працю з усунення основних причин браконьєрства та незаконної торгівлі, таких як бідність та нерівність.

Хоча ця торгівля за визначенням є незаконною, розгляд її як суто кримінальної справи ігнорує той факт, що людей залучають до браконьєрства з багатьох різних причин. Витіснення людей із місць, які зараз вважаються національними парками, у колоніальну добу залишило тривалу спадщину. Відсутність економічних альтернатив у таких місцях робить браконьєрство одним із небагатьох надійних джерел доходу.

Глобальна нерівність також є важливим чинником. Дика природа часто (але не виключно) вивозиться з бідних районів для задоволення попиту у багатих спільнотах. Так, наприклад, палісандр вивозиться з Мадагаскару до Китаю, а нелегальна ікра, яка видобувається в Каспійському морі, продається на ринках розкоші у Лондоні та Парижі.

Фінансова підтримка з боку урядів та благодійних фондів була важливим чинником у справі охорони довкілля, особливо в останні 20 років. Але віра у пошук технологічних рішень проблеми, яка розглядається як питання безпеки, ускладнює розробку та підтримку альтернатив, які могли б бути більш ефективними, зокрема сталих засобів існування для потенційних браконьєрів та зниження попиту у заможних країнах.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «How money and technology are militarising the fight against the illegal wildlife trade» в журналі The Conversation 23 вересня 2022 року.

Переклали Олександра Гринчук, Світлана Капустіна та Ростислав Кашуба